Главная »»» Экономика »»» просмотр реферата на тему:

Кредитна система комерційних банків в налагоджені платіжного і розрахункового механізму в Україні
(скачать реферат)

ТЕМА: КРЕДИТНА СИСТЕМА КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ
                         В НАЛАГОДЖЕННІ ПЛАТІЖНОГО І
                     РОЗРАХУНКОВОГО МЕХАНІЗМУ В УКРАЇНІ.

1.Економічна суть банківської системи.
      1.1. Основні методологічні підходи аналізу сутності банку.
      1.2. Основи побудови банківської системи:
           а) характеристика  і функції центрального банку;
           б) специфіка розвитку комерційних банків.
2.Вплив грошово-кредитної політики банків на розвиток економіки України.
      2.1. Діяльність банків на фінансовому ринку України.
3.
      3.1. Функціонування банків Тернопільщини (Західної України)  в  умовах
кризової   економіки  та  їх  сприяння  розвитку  господарських  відносин  у
становленніі нової економіки України.
      3.2. Про перспективи та основні шляхи вдосконалення кредитної  системи
в налагодженні платіжного і розрахункового механізму в економіці України.



                                   ВСТУП.

Ефективна  національна  економіка  -  гарантія  незалежності  держави.  Вона
вимагає  комплексних   програм   економічних   реформ,   реальних   гарантій
невідхильності   переходу   від     адміністративно-господарських    методів
керівництва до ринкової економіки.
      Значна роль в економічних реформах належить ефективній  фінансовій  та
грошово-кредитній  політиці.  В  сукупності  з  напрямом  введення   власної
грошової  одиниці  і   системи   грошового  обігу,   скорочення   бюджетного
дефіциту, поліпшення  податкового  регулювання  економіки  важливе  місце  в
оздоровленні  економіки  займає  реформа  банківської  системи.   Банківські
реформи складаються із зміни  структури  кредитного  обігу,  що  приведе  до
нових форм надання кредитів та їх вільного продажу  підприємствам,  а  також
громадянам без посередництва центрального банку.
      Характерною ознакою ринкової економіки є високорозвинута і розгалужена
фінансова банківська  система.  Через  неї  здійснюється  процес  акумуляції
фінансових  ресурсів  суспільства  і  забезпечується  іх  найефективніше   і
раціональне використання. Звідси  походить  і  провідна  роль  різноманітних
фінансових інститутів (насамперед, банків) у суспільстві.
      Реакцію на ситуацію, що склалась в кредитній сфері на старті  ринкових
реформ в Україні, стала поява незалежних  комерційних  банків.  Спершу  вони
створювалися на  акціонерних  чи  кооперативних  засадах  підприємствами  ти
іншими структурами одного відомства чи  галузі.  Так  з'явилися  акціонерно-
комерційні   банки   Укрлегбанк   (1989   р.),    Укрбудбанк   (1989    р.),
Київкомбудбанк (1990 р.). Одночасно організовувались регіональні  комерційні
банки багатогалузевого  і  вузькофункціонального  призначення  -  такі,   як
Лісбанк, "Карпати", Донвуглекомбанк, Донбасбанк, Азовбанк.  Під  тиском  цих
процесів  змушені  були  перебудуватися  і  провідні  банки-монополісти   на
грошовому  ринку.  Вони  змінили  свій  статус  на  акціонерні  та   перйшли
переважно на комерційні засади: Агропромбанк "Україна" АК,  АК  "Укрсоцбанк"
та акціонерно-комерційний Промінвестбанк. Вирішальним  кроком  у  перебудові
кредитної системи стало  прийняття  в  березні  1991  року  Верховною  Радою
України Закону України "Про банки і банківську діяльність".
      Мета  цієї  роботи  -  дати  визначення  банку  як  унікального  явища
економічного  життя,  проаналізувати  структуру  банківської  системи,   яка
виконує функції "кровеносної  системи"  економіки,  дати  оцінку  діяльності
українських банків на  фінансовому  ринку  за  1993  рік  та  їх  впливу  на
формування ринкової  соціально-орієнтованої  економіки  в  Украні,  показати
перспективи розвитку банківської системи України.



                   1. Економічна суть банківської системи.
         1.2. Основні методологічні підходи аналізу сутності банку.

      Перший банк у сучасному його розумінні виник  в  Італії  у  1407  році
(Banca di San Ucorgio) в Генуї. Джерела сучасної  банківської  справи  треба
шукати у діяльності середньовічних мінял Північної Італії.
      Питання про те, що таке банк, не є таким простим, як  це  здається  на
перший погляд.  Кажуть, що банк - це сховище грошей.
      Разом з тим, таке життєве тлумачення банку не тільки не розкриває його
суті, а й приховує його дійсне  призначення  в  народному  господарстві.  Ще
більш ускладнює справу саме термінологічне значення слова  банк  ("банко"  -
лава, на якій  здійснюють  грошові  та  кредитні  операції),  а  також  такі
сучасні вирази, як банк даних, банк рослин, книжковий банк,  які  до  банку,
як такового, не мають ніякого відношення.
      В сучасному суспільстві банки займаються самими різноманітними  видами
операцій. Вони не тільки організовують грошовий обіг та кредитні  відносини,
через  них  здійснюються  фінансування  народного   господарства,   страхові
операції, купля - продаж цінних паперів, а в де яких випадках  посереднецькі
угоди  та  управління   майном.   Кредитні  установи  виступвають  в  якості
консультантів, приймають участь в обговоренні  народогосподарських  програм,
ведуть статистику, мають свої підсобні підприємства.
Перед тим,  як відповісти на питання про суть банку, важливо визначити,  які
при цьому ставляться завдання.  Пізнання  суті  банку  як  будь-якого  явища
вимагає відповіді не на питання про те, чим  він  займається,  які  операції
виконуються або виконував в процессі свого історичного розвитку, а  про  те,
які вони  мають  якості,  що  є  формою  прояву  сутності  банку,  яка  його
специфіка, в чому заключається його основа, яка  внутрішня  структура  банку
та  які  операції,  що  випливають  з  його  суті,  банк  переважно  повинен
виконувати. Отже, аналіз суті  банку  вимагає  досліджування  не  випадкової
групи питань, які характеризують  банківську  діяльність,   а  відповіді  на
конкретні запитання,  які  ставляться методологією. Без дотриманя цих  вимог
питання  про  суть  банку  може  втратити   свою   цільову   направленність,
перетворити аналіз в пустий опис операцій, які виконуються банком,  які  при
всій їх важливості  не  з'ясовують  центрального  питання  про  те,  з  чого
складається дійсна сутність банку.
      Банк як установа або організація. Найбільш масовим уявленням про  банк
є його визначення як установи,   як  організації.  "Банківські  установи  та
організації" - найбільш популярний  термін, його можна зустріти  повсюди  як
у  серйозній,  науковій,  так  і  в  учбовій  літературі,   у   банківському
законодавстві, банківських документах та  періодичній  літературі.  Не  слід
забувати, що "організація" являє собою певну і визначену  сукупність  людей.
"Організація  (франц.  organisation,  від  пізднолат.   organiso   -   роблю
струнковид, влаштовую)... Об'єднання людей, які діють на  основі  правил  та
процедур". Що це за об'єднання, чим воно займається  у  відповідності  і  за
своїми  правилами  -  все  це  стосовно  банку  як   установи    організації
залишається прихованим. Слід відмітити, що банк  хоча  і  виконує  суспільну
місію,  суспільна організація, він  історично був справою приватної особи  і
лише потім, із розвитком банківської справи,  особливо  в   сучасних  умовах
господарювання,  перетворився у великі, середні та малі об'єднання.
      В уявленні про банк як установу він асоціюється із службовою конторою,
 із апаратом   управління.  Широко  розповсюджена  думка,  що  соціалістичні
банкисформувались як органи економічного управління. В СРСР, як  і  в  інших
соціалістичних  країнах,  на  протязі  декілька  десятеліть  існували  банки
тільки державного походження. По-справжньому, банк став частиною  державного
апарату управління, контролю за діяльністю господарства.  В  період  засилля
адміністративно-командних методів управління зрощування  державного  апарату
з банківським  апаратом  банк  нагадував  елемент  надбудови.   Кредитування
здійснювалось   на   основінормативного,  директивного   розподілу  ресурсів
зверху, безготівкові розрахунки мали директивний  характер,  принцип   "один
банк для  клієнта"  не  давав  основи для розвитку  комерційних  відносин  у
банківській сфері.  В цих умовах  намагання  об'явити  колишні  наші   банки
базисом мали штучний характер;  для цього необхідна  була  радикальна  ломка
їх зв'язківз клієнтами, розвиток комерційних,  а   не  директивних  відносин
між ними. Тільки  завдяки цьому  відношення  між  банком  та  підприємствами
набувають справжній економічний характер, а банк стає базисом.
      Банк  як  підприємство.  Логічною  є  трактовка  суті  банку   не   як
організації або установи, а як підприємства. Саме так  він  характеризується
в деяких  радянських  публікаціях.  Банк  визначається  не  як  підприємство
взагалі,   а  як   капіталістичне   підприємство,   не   просто   банк,    а
капіталістичний банк. Визначення банку як капіталістичного підприємства, по-
перше,  визначило банк як явище тільки капіталістичного господарства, що  не
відповідає історичному  процесу  (вони існували при  феодалізмі);  по-друге,
говорило про неможливість його існування на   наступних  етапах  суспільного
розвитку. Саме до цього висновку приходило багато економістів  у  перехідний
період від капіталізму до соціалізму, коли  проголошували  банки  своєрідним
не-банком, а радикально відмінним від капіталістичного банку.
      Як  і  будь-яке  підприємство,   банк   є   самостійно   господарюючим
суб'єктом,   має  права  юридичної  особи,  виробляє  та  реалізує  продукт,
виконує послуги, діє на принципах госпрозрахунку.
      Мало чим відрізняються і завдання банку як підприємства - він  вирішує
питання, які пов'язані із задоволенням суспільних  потребу  своєму  продукті
та послугах, із реалізацією на основі  отриманого  прибутку   соціальних  та
економічних інтересів як членів його колективу,  так  і  інтересів  власника
майна банку. Банк може здійснювати будь-які види  господарської  діяльності,
якщо вони не суперечать законам країни  та  випливають  із   Статуту  банку.
Як  і  будь-яке  підприємство,  банк   повинен   мати   спеціальний   дозвіл
(ліцензію).
      Банк як торгівельне  підприємство. Разом з тим  банк  як  підприємство
має свою специфіку,  його  діяльність  відрізняється  від  діяльності  інших
підприємств. Ці відмінності складаються з наступного.
      Перш  за   все,   банки  на  відміну  від   промисловості   сільського
господарства, будівництва,  транспорту і зв'язку діють у сфері обміну, а  не
виробництва.  Ця обставина дає, однак,  підставу  деяким  авторам  рахувати,
що банк - це торгівельне  підприємство. Асоціації  банківської діяльності  з
торгівлею не випадкові. Банки дійсно як би  "купують"  ресурси,  "продають",
функціонують у сфері перерозподілу, сприяють обміну  товарами.  Банки  мають
своїх "продавців",  сховища,  особливий "товарний запас",  їх  діяльність  в
багатьох випадках залежить від обіговості. На цьому схожість  між  банком  і
сферою торгівлі в основному закінчується.
      Більше того, схожість має зовнішній характер, тому що банк  торгує  не
товарами,  а особливим продуктом.  Відомі,  наприклад,  такі  операції,  які
банки здійснюють з обміном (купівлею-продажем)  валют  на  грошовому  ринку,
коли валю-
та однієї країни (а також золото) покупається чи продаєтьбся  за  визначнгим
курсом, по визначеній ціні. Обслуговуючи  зовнішньоекономічну    діяльність,
 дані
операції,  особливо  в  банках,  які  зайняті   обслуговуванням   зовнішньої
торгівлі,  поряд з   купівлею-продажем   акцій,  облігацій,  можуть  займати
значну питому вагу,  формувати важливу частину банківського прибутку.  Разом
з тим банківська "торгівля"  складається не стільки  внаслідок  цього,  а  в
результаті "торгівлі" кредитом, коли банки "купують"  ресурси,   платять  за
залучені кошти,  які  розміщують  підприємства,   населення  на   банківські
рахунки,  у  внески,  і   "продають"  їх  позичальникам.   Відмінність   від
торгівлі  тут  суттєва:   при  торгівлі  товар   змінює    свого   власника,
віддаляється від продавця до покупця, при кредитуванні - власник  позичаємої
вартості залишається  тим самим.
      Різниця  в  тому,   що  при  торгівельній  угоді   продавець   одержує
еквівалент свого товару  -  гроші,  при  позиці  кредитору  повертається  не
тільки  початкова  вартість  позики,  але  і  надбавка   донеї   у   вигляді
позичкового проценту.
      Функціонування банку у сфері обміну породжує ще й  інші  уявлення  про
його сутність. Нерідко банк характеризується як  посередницька  організація.
Основою для цього є особливе переливання ресурсів,  які  тимчасово  осідають
у одних і вимагають застосування у інших.
      Особливість ситуації при цьому складається з того, що  кредитор,  який
має  певну   частину   ресурсів,   бажає   при  відповідних  гарантіях,   на
конкретний  термін,   під   процент   віддати   її    іншому    контрагенту-
позичальнику. Інтереси кредитора, однак,  повинні  співпадати  з  інтересами
позичальника.  Звичайно,    в   сучасному   грошовому    господарстві   таке
співпадіння інтересів є випадковим.  Банк-посередник  забезпечує  можливість
здійснення   угоди   із    врахуванням   попиту   і   пропозиції.   Зібравши
багаточисленні   кошти,   банк   може    зазадовільрити    потреби     самиз
різноманітних  позичальників, надає  вибір  кредиту  на любий смак - строк,
забезпечення, позичковий процент.
      Роль посередника  в різних сферах людської діяльності можуть брати  на
себе різні служби (юридичні,  комісійні, поштові та інші),  але всі вони  не
стають банками. Банк як посередник має  іншу  природу,  яка  зв'язана  не  з
посередницькою діяльністю  як  такою,  а з особливістю його діяльності.
      Але банк,  виступаючи як кредитор, як позичальник, як  посередник  між
ними,  з позиції своєї сутності не є ні тим, ні другим, ні третім.
      Банк - це і кредитор, і позичальник, і  посередник  між  юридичними  і
фізичними особами,  і  посередник  в  грошових  розрахунках;  в  цих   своїх
якостях  він  розкриває  свою суть. Банк - це особливе явище  господарського
життя.
      Банки  як  агенти  біржі.  Банки  є  учасниками  біржі:  Вони   можуть
самостійно організовувати біржові операції, виконувати операції по  торгівлі
цінними   паперами.   Торгівля  цінними  паперами  є  частиною   банківських
операцій, але не головною, так як вона досить специфічна  і   відмінна   від
банківської справи.
      Банк  як  кредитне  підприємство.   Кредит  -  це    відношення    між
кредитором  і  позичальноком  з  приводу  зворотного   руху   вартості,   що
позичається.  На відміну від кредиту банк -  це  одна  із  сторін  відносин,
яка  хоча   і   може  одночасно  виступати  в  якості  кредиту  і  в  якості
позичальника,  однак в кожний даний  момент при окремій угоді  виступає  або
в якості кредитора або в якості  позичальника.  Відповідно,  банк  -  це  не
відношення, а один із суб'єктів відносин. Існує ще одна відмінність:  кредит
-це відношення як в грошовій, так і  в  товарній  формі  формі.  В  банку  ж
концентровані лише грошові потоки.
      Банк - наслідок розвитку кредиту. Саме на основі грошових та кредитних
відносин з'явилось таке унікальне утворення, як банк, який  в  цілому  можна
визначити як систему особливих підприємств, продуктом  яких  є  кредитна  та
емісійна справа.
      Головним  в  сутності  банку,  його  основою  є  організація  грошово-
кредитного процесу та емітування грошових знаків.


                  1.2. ОСНОВИ ПОБУДОВИ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ.

     У 1991 році в Україні вийшов Закон "Про банки  і  банківську
   діяльність", який повинен був узаконити двохрівневу банківську
   систему і закріпити демонополізацію банківської справи на  Ук-
   раїні.
      Законом проголошено,  що Україна самостійно організує  бан-
   ківську систему. При цьому вихідним принципом стала дворівнева
   організація, що забезпечує чітке відокремлення емісійної функ-
   ції банківської  системи від функцій кредитного та розрахунко-
   во-касового обслуговування юридичних та фізичних осіб. Першу з
   цих функцій закріплено за Національним Банком України, що вис-

                               - 10 -
   тупає як найвищий рівень банківської системи,  а решту функцій
   - за  мережею комерційних банків,  які складають її другий рі-
   вень.
      Законом визначено  підзвітність Національного банку України
   (НПУ) безпосередньо Верховній Раді України. На нього покладено
   виключно функцію емісійного центру,  кредитного та розрахунко-
   во-касового обслуговування комерційних банків.  Йому також до-
   ручено нагромаджувати  і зберігати золото-валютні резерви дер-
   жави, проводити єдину політику,  координувати діяльність  усіх
   ланок кредитної  системи,  визначати курс національної валюти,
   обслуговувати разом з комерційними банками державний борг, ре-
   гулювати рівень процесійних ставок.
      Комерційні банки можуть здійснювати широке коло операцій по
   кредитуванню, розрахунково-касовому  та  іншому обслуговуванню
   юридичних та фізичних осіб. Усі операції банки повинні викону-
   вати на договірних умовах,  що ставить їх у партнерські відно-
   сини з клієнтами.  Комерціїні банки кредитують підприємства  в
   межах власних і мобілізованих коштів.
      У разі нестачі цих коштів вони можуть брати позички в інших
   комерційних та в Національному банку. Банки не відповідають за
   зобов'язаннями держави,  а держава не несе відповідальності за
   зобов'язаннями банків.
      Крім акціонерно-комерційних  банків,  Законом   передбачено
   створення на  державних засадах ощадного банку України та Екс-
   пертно-імпортного банку.
      За характером виконуваних операцій всі банки можна поділити
   на центральні емісійні та комерційні. В першому випадку це оз-
   начає, що продуктом банку є емісійне регулювання;  така опера-

                               - 11 -
   ція виконується центральними банками. Вони є державними (наці-
   ональними, народними) банками. Головним завданням таких банків
   є зміцнення позицій грошової одиниці як всередині країни,  так
   і за кордоном. Як правило, емісійні банки не займаються креди-
   туванням народного господарства та населення, ця операція вхо-
   дить в компетенцію комерційних банків, які надають різноманіт-
   ні позики як підприємствам, так і окремим громадянам.

    а) ХАРАКТЕРИСТИКА І ФУНКЦІЇ ЦУНТРАЛЬНОГО БАНКУ.

   Центральні банки грають головну  роль  и  управлінні
банківською системою  і  виступають державними органами
економічного управління. Центральне місце в банківській
системі України займає Національний банк України (НБУ).
   Роль центральних банків у розвитку  економіки  більш
значна, коли  ширше  використовуються економічні заходи
управління народним господарством, коли більш розвинуті
товарно-грошові відносини.  Так як центральні банки ви-
конують функції  банку  банків,  регулювання  грошового
обігу і  кредиту  вони  мають  право  адміністративного
контролю і реального економічного  впливу  на  операції
комерційних банків.

              Функції центральних банків.
   1. Емісія кредитних грошей  та  вилучення  грошей  з
обігу.
   2. Акумуляція та збереження касових  резервів  інших
кредитних установ.

                               - 12 -
   3. Збереження офіційних золото-валютних резервів.
   4. Надання кредитів і виконання розрахункових опера-
цій для урядових органів.
   5. Здійснення  розрахунків і перевідних операцій для
комерційних банків.
   6. Грошово-кредитне регулювання економіки.
   7. Контроль за діяльністю кредитних установ.
   8. Надання ліцензій на операції із іноземною валютою.
   9. Обслуговування державного боргу країни.
   З підприємствами  та фірмами центральний банк в опе-
рації не вступає.
   Регулюючі функції Центральних банків можна в загаль-
ному поділити на адміністративні та  економічні.  Цент-
ральні банки мають наступні можливості адміністративно-
го впливу,  які фіксуються в законах про банківську ді-
яльність або  в  спеціальних  законах  про  Центральний
банк: встановлення вимог до об'єму статутного фонду  та
ліквідності банку; проведення ревізій та інспекцій ста-
ну, операцій банків; видавництво обов'язкових для вико-
нання інструкцій  та  додатків для банківських законів;
збір та узагальнення звітності банків з  метою  запобі-
гання можливого  погіршення  фінансового  стану окремих
кредитних інститутів,  а  також  визначення  перспектив
розвитку кредитної  системи;  розгляд заявок та надання
права на створення нових банків та розширення діяльнос-
ті діючих  банків;  обмеження  конкурентної боротьби за
залучення ресурсів (заборона виплачувати  відсоток  або
його кількісне  обмеження  по певних видах депозитів) і

                               - 13 -
за надання кредитів  (заборона  або  обмеження  купівлі
певних активів).
   Укономічні функції банків здійснюються  за  вибраним
напрямом грошово-кредитної політики.  Вони сприяють до-
сягненню збалансованого розвитку грошово-кредитної сфе-
ри, обмеженню інфляції,  підтриманню надійності кредит-
ної системи та економічного росту.
   Інструментами здійснення  економічних функцій висту-
пають:
   - облікова ставка,  яка приймається Центральним бан-
ком в його операціях з комерційними та іншими кредитни-
ми інститутами.  Вона дозволяє регулювати масу грошових
коштів в обігу у відповідності з потребами окремих бан-
ків, регіонів та всього народного господарства;
   - операції на відкритому ринку.  До них відносяться:
купівля цінних паперів,  які знаходяться в портфелі ко-
мерційних банків,  у випадку, якщо Центральний банк має
намір збільшувати суму ліквідних коштів, які знаходять-
ся у розпорядженні комерційних банків;  продажа  цінних
паперів з портфелю Центрального банку;
   - обов'язкові  резерви.  Законом  встановлені  певні
пропорції, в рамках яких банки зобов'язані тримати час-
тину своїх коштів на беспроцентних рахункахв  Централь-
ному банку.  Ці  кошти складають строковий фонд для за-
хисту інтересів вкладників. Крім цього, обов'язкові ре-
зерви забезпечують  контроль  зі  сторони  Центрального
банку за діяльністю  банків  та  дозволяють  регулювати
умовно-кредитний обіг;

                               - 14 -
   - прямі кількісні обмеження,  які  застосовуються  у
необхідних випадках, зокрема, обмеження на приріст кре-
дитів комерційних банків.
   До економічних  регуляторів Центрального банку можна
віднести також передачу грошових ресурсів в  банківську
систему при  виникненні  тимчасової потреби в них і на-
дання фінансової допомоги окремому  банку  або  банкам,
які мають  недостачу коштів в зв'язку з погіршенням фі-
нансового стану.
   Грошово-кредитна політика  центрального банку здійс-
нюється через сукупність заходів,  спрямованих на зміну
грошової одиниці в обігу, обсягів кредиту й емісії, або
на їх обмеження  - залежно від стану економіки.
   Мета грошово-кредитної політики центрального банку -
створити сприятливі умови для зайнятості робочої  сили,
стримування інфляції,  регулювання  темпів економічного
зростання та збалансованості народного  господарства  і
платіжного фонду.
   Серед методів грошово-кредитної політики важливе місце посідає
   дископтна політика,  яка  пов'язана  з  купівлею векселів.  Це
   найстаріший метод кредитного регулювання.  Зниження дисконтної
   ставки Центрального банку стимулює комерційні банки розширюва-
   ти кредитування підприємств,  а підвищення -  навпвки.  Продаж
   цінних паперів Центральним банком означає зменшення сум на ре-
   зервних рахунках і звуження кредитування комерційними  банками
   своїх клієнтів.
      Грошово-кредитна політика центральних банків має деякі  су-
   перечності: коли для підвищення ділової активності банк підні-

                               - 15 -
   має дисконтну ставку,  щоб сприяти припливу грошового капіталу
   з-за кордону, то подорожчання кредиту гальмує зростання вироб-
   ництва і пожвавлення внутрішньої ділової активності.
      Центральний банк впливає на процес кредитування у народному
   господарстві також шляхом відкриття спеціальних резервних  ра-
   хунків комерційних банків,  на яких вони зобов'язані розміщати
   депозити. Розміри депозитів (в процентах) залежать  від  того,
   які внески своїх клієнтів мобілізував комерційний банк. Ці де-
   позити є резервом для розширення кредитування, якщо цього пот-
   ребує кон'юктура розвитку народного господарства,  і страховим
   фондом для комерційних банків від банкрутства.
       Центральний банк не може бути конкурентом комерційних бан-
   ків. Його головна мета - забезпечувати стабільність  грошового
   обігу та регулювати кредитні відносини.
       Важлива роль у налагодженні ділової активності підприємств
   суверенної України  належатиме  утвореному  у 1991 році Націо-
   нальному банку України (НБУ).
       Будучи підзвітним  лише  Верховній  Раді України,  він має
   право законодавчої ініціативи. Своє монопольне право випускати
   грошові знаки  та направляти їх в обіг НБУ поєднує з операція-
   ми, які він проводить з резервними фондами та з касовим обслу-
   говуванням комерційних  банків,  з купівлею-продажем державних
   цінних паперів та іноземної валюти, з визначенням курсу націо-
   нальної валюти  щодо  валют інших країн.  Свій вплив на діяль-
   ність підприємств він здійснює через обслуговування  комерцій-
   них та інших банків,  у ході якого проводить відповідну грошо-
   во-кредитну політику.


                               - 16 -
             б) СПЕЦИФІКА РОЗВИТКУ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ.

   Комерційні банки є основою кредитної системи. Вони утворюються
   як акціонерні товариства або на пайових засадах і є кредитними
   установами універсального характеру.  Їх часто називають  "фі-
   нансовими універмагами" або "супермаркетингами кредиту".  Вони
   пов'язані з усіма сферами та  фазами  відтворення.  Характерна
   риса комерційних  банків  -  повна самостійність підприємств у
   сфері торгівлі позичковим капіталом.  Вони провадять кредитну
   політику на свій страх і ризик,  що сприяє оперативному впливу
   банків на економіку. Однак, це не означає, що комерційні банки
   діють безконтрольно.  Зокрема, у США комерційні банки належать
   до найбільш контрольованої сфери  підприємницької  діяльності.
   Основою такого контролю є спеціальне законодавство й артимоно-
   польні закони.
       До основних функцій банків належать:
   1) кредитування підприємств, держави, приватних осіб та опера-
   ції з цінними паперами; 2) регулювання грошового обігу; 3) за-
   лучення тимчасово вільних грошових коштів,  нагромаджень і пе-
   ретворення їх  у  позичковий  капітал;  4) здійснення грошових
   розрахунків та платежів у господарстві;  5)  випуск  кредитних
   засобів обігу (депозитно-чекова емісія); 6) консультації і на-
   дання економічної та фінансової інформації.
       Головною відмінністю  комерційних  банків від центральних
   є відсутність права емісії банкнот.
       Серед комерційних  банків  розрізняють  два типи - універ-
   сальні та спеціальні банки.
       Універсальний банк  здійснює  всі  або майже всі види бан-

                               - 17 -
   ківських операцій:
       - надання як короткострокових, так і довгострокових креди-
   тів;
       - операції з цінними паперами;
       - прийом вкладів всіх видів;
       - надання різноманітних послуг.
      Спеціальний банк спеціалізується на  одному  чи  небагатьох
   видах банківських  операцій.  До  країн,  де переважає принцип
   спеціалізації банків відносяться Великобританія, Франція, США,
   Італія, Японія.  Принцип  універсалізації домінує в Швейцарії,
   Німеччині й Австрії. (Мал.1).

                        Кредитні  інститути

             Універсальні банки        Спеціальні банки

             Приватні                   Інвестиційні
           ----------------
           - Великі банки
           - Регіональні банки           Інотечні
           - Приватні банкіри
           - Приватні ощадні банки       Галузеві


          Державні універсальні банки    Споживацького кредиту
          --------------------------
           - державні великі банки        (надання розстрочки
           - ощадні каси                   платіжу)

                               - 18 -

          Кредитні товариства             Кредитні інститути
         --------------------             із спеціальними
          - земельні                      функціями
          - професіональні
          - ощадні каси

               Мал.1. Комерційні банки


        Умови обороту капітала більш сприятливі  в  універсальних
   банках, так як вони мають можливість враховувати ризик пропор-
   ційно різним видам операцій.
        В кінці 60-х на початку 70-х рр.  розвиток процесу інтер-
   націалізації привів до виникнення міжнародних банківських гру-
   пувань. Вони об'єднують провідні міжнародні банки,  які висту-
   пають разом на міжнародних грошових ринках і ринках  капіталів
   як кредитори, отримуючи більш вигідні умови в конкурентній бо-
   ротьбі за максимальні прибутки,  виконуючи ті ж самі операції,
   що й  звичайні  комерційні банки:  кредитні операції,  фондові
   операції банків,  що зв'язані з  цінними  паперами,  комерцій-
   но-посередницькі операції,  тобто  тимчасове управління майном
   приватних осіб;  лізінгові операції, які пов'язані із придбан-
   ням банками машин та устаткування для надання їх в оренду.
        Банківська система в Україні у ході реформи також  набли-
   жена до західного типу.  Однак поки ще не завершено втілення в
   життя економічних методів впливу банків на роботу підприємств.
        В сучасній  банківській  системі України комерційні банки

                               - 19 -
   складають первинну ланку. Вони виступають їх фундаментом, тому
   що держава  передала  їь здійснення конкретних кредитно-розра-
   хункових заходів по роботі з клієнтами (юридичними та фізични-
   ми особами). Їх називають діловими банками.
       Комерційні банки є результатом переходу від  централізова-
   ного управління  економікою до ринкового.  Виникнення у вироб-
   ничому, постачальницькому, торгівельному секторах нашої еконо-
   міки різноманітних комерційних структур з альтернативними фор-
   мами власності вимагає адекватних їм  кредитних  установ,  які
   працюють на схожій основі - повному господарському розразунку,
   які мають широкі права, базують свою діяльність на двух посту-
   латах - ризику та прибутку.
        Виникнувши як альтернатива державним банківським структу-
   рам, комерційні банки стали, по суті, першою сферою економіки,
   де реально йде її  демонополізація,  поступово  починає  діяти
   конкуренція, гроші  й кредит набувають ринкового змісту.  Якщо
   раніше їх рух відбувався тільки по вертикалі  (знизу  вверх  і
   зверху вниз), то тепер і по горизонталі. При цьому автомитичне
   кредитування повністю виключається.
       Існуюча в  нас  десятки  років  державна монополія на бан-
   ківську справу скасована. Під кінець 1991 р. на території був-
   шого СРСР діяло 1616 комерційних банків, з них на Україні - 61.
   Ринок банківських послуг на Україні у 1993 р. формували близь-
   ко 240 комерційних банків. Тим не менше до рівня держав з тра-
   диційною ринковою економікою нам ще далеко за  кількістю  бан-
   ків, що  припадають  на 100 тисяч населення,  ми відстаємо від
   розвинутих країн у десятки разів.  В залежності від країни  на
   один наш  банк  припадає 20-50 зарубіжних.  Для порівняння:  в

                               - 20 -
   розвинутій ринковій економіці США зараз нараховується біля  15
   тисяч комерційних банків.
       Зараз в Україні є декілька видів ділових банків,  які роз-
   різняють за  :  належністю  статутного капіталу і засобом його
   формування (акціонерне та банки-товариства з обмеженою  відпо-
   відальністю, з участю іноземного капіталу); за видами операцій
   (універсальні та  спеціалізовані);  за  територією  діяльності
   (республіканські, регіональні);  за галузевою орієнтацією.  За
   засобом формування  статутного  фонду  функціонують  акціонер-
   но-комерційні банки - АТ Західно-український комерційний банк,
   акціонерно-комерційний банк "Галицький", акціонерний банк "Ль-
   вів-Вест".
       Функціонують також банки,  капітали яких сформовані за ра-
   хунок пайових  внесків  учасників-засновників - Акціонерно-ко-
   мерційний Укрсоцбанк, агропромисловий банк "Україна" акціонер-
   но-комерційний (АПБ  "Україна" АК).  Але більшість комерційних
   банків - товариства з обмеженою відповідальністю - КБ  "Карпа-
   ти", "Львів",  КБ "Верховина", "Гале-банк". Серед них перший в
   Україні банк заснований виключно фізичними особами "Прут і К "
  в Івано-Франківську.
      За видами операцій вже створено багато  універсальних  бан-
   ків. Це INKO, Перкомбанк, Аваль, Приватбанк. За територією ді-
   яльності республіканськими  є  акціонерно-комерційний  Промін-
   вестбанк, акціонерно-комерційний Укрсоцбанк, АПБ "Україна" АК.
   До банків галузевої орієнтації відносяться Монтажспецбанк, Ки-
   ївдорбанк, Градобанк,  Легбанк,  Селянський  комерційний  банк
   "Дністер".
   За останній  час  розширюється створення комерційних банків із

                               - 21 -
   залученням іноземного капіталу.  Наприклад, недавно "Електрон-
   банк" залучив  іноземний  капітал.  Партнерами "Електронбанку"
   стали декілька іноземних юридичних осіб. Серед них - підприєм-
   ства, для яких важливим є оборот капіталу, фінансові компанії,
   які "підтягують" українського партнера до високого рівня  обс-
   луговування за допомогою системи "Свіфт".
      Залучивши іноземний капітал, банк дістає право надавати ва-
   лютні кредити,  які нині дуже потрібні підприємствам,  у першу
   чергу для придбання нових технологій,  комплектуючих за кордо-
   ном.
      Практично любу інформацію про стан справ банку можна  отри-
   мати з аналізу його балансу, який видається у відкритій пресі.
   Аналіз банківських балансів може пролити  світло  на  реальний
   стан справи  в банківській сфері,  визначити рейтинг банків за
   самими різноманітними параметрами.
      До числа одинадцяти великих комерційних банків України від-
   носяться банки:  INKO,  Укрінбанк, "Відродження", Аваль, Атіо,
   Градобанк, Народний банк,  Перкомбанк,  Легбанк,  Араваксбанк,
   Харківський банк,  "Грант" (за 9 місяців 1993 року).  Сумарний
   статутний фонд   одинадцяти   великих   банків   складає  41,7
   млрд.крб., в той же час сума коштів в стандартних фондах  всіх
   комерційних банків разом 67.8 млрд.крб.  Сума статутного капі-
   талу в банках не досягає суми включених банками  податків,  її
   можна порівнять  з об'ємом залучених зі сторони населення кош-
   тів (для 11 великих банків ця сума склала 91 % розміру статут-
   ного фонду,  а для всієї маси комерційних банків - 63 %  ). Це
   говорить не стільки про активність населення,  а про нереаліс-
   тичну оцінку статутних фондів.  Статутні фонди формувались то-

                               - 22 -
   ді, коли реальна ціна карбованців була іншою, і наступні кроки
   по збільшенню  статутних  фондів або по їх переоцінці залежали
   від кон'юнктури.
      Постановою Правління  НБУ  від  27.09.1993 комерційні банки
   були зобов'язані до 01.01.1994  сформувати  статутний  фонд  в
   розмірі 2 млрд.  крб.  і до 01.07.1994 р.  - 5 млрд.крб. Міні-
   мальний розмір статутного  фонду  для  новостворюваних  банків
   постановою правління від 21 грудня 1993 р.  встановлено у роз-
   мірі 3 млн. екю, тобто не менше 42 млрд.крб.
       Сума прибутку по всій масі комерційних банків за 9 місяців
   1993 р.  в 3,8 раза перебільшила розмір статутного фонду, а по
   групі 11  великих  банків в 5,1 р.  Сума виплачених податків в
   своєму загальному об'ємі в 3.3 р.  перебільшила  сумарну  касу
   комерційних банків,  а в групі 11 великих комерційних банків -
   в 3.72 рази (тут вона склала 35.6 млрд. крб.)

                 Провідні комерційні банки України
                         на 1 січня 1995 р.
                                            1.01.95
   --------------------------------------------------------------
   місце               Назва банку                         Бали
   --------------------------------------------------------------
   1 (1)   Промінвестбанк                                  4.18
   --------------------------------------------------------------
   2 (2)   АПБ "Україна" АК                                4.17
   ---------------------------------------------------------------
   3 (11)  ПУМБ (Донецьк)                                  3.25
   --------------------------------------------------------------

                               - 23 -
   4 (4)   Приватбанк (Дніпропетровськ)                    3.25
   -------------------------------------------------------------
   5 (9)   Укр.кредитний банк                              3.24
   -------------------------------------------------------------
   6 (6)   Укрінбанк                                       3.15
   ------------------------------------------------------------
   7 (5)   Ексінбанк                                       3.15
   -------------------------------------------------------------
   8 (13)  Банк "Аваль"                                    3.13
   -------------------------------------------------------------
   9 (8)   Градобанк                                       3.00
   ------------------------------------------------------------
   10(10)  Банк "Відродження"                              2.99
   -------------------------------------------------------------
   11 (3)  Банк "Inko"                                     2.95
   --------------------------------------------------------------
   12(7)   Укрсоцбанк                                      2.93
   ---------------------------------------------------------------
   13(14)  Лісбанк                                         2.92
   --------------------------------------------------------------
   14(12)  Перкомбанк                                      2.92
   --------------------------------------------------------------
   15(19)  Трансбанк                                        2.91
   --------------------------------------------------------------
   16(20)  Банк "Атіо"                                     2.90
   -------------------------------------------------------------
   17(15)  Правексбанк                                      2.85
   -------------------------------------------------------------

                               - 24 -
   18(16)  Народний банк                                    2.83
   --------------------------------------------------------------
   19(16)  Брокбізнесбанк                                   2.80
   ---------------------------------------------------------------
   20(17)  ЗУКБ (Львів)                                     2.65
   ---------------------------------------------------------------

      Таблиця N1  відбиває розстановку серед перших двадцяти бан-
   ків, згідно рейтингу,  який був розроблений Українською фінан-
   совою групою станом на 1 січня 1994 року.

                                               Таблиця N1.
                 Провідні комерційні банки України
                         на 1 січня 1994 р.

   ---------------------------------------------------------
   Місце             Назва     банку                     Бали
   -----------------------------------------------------------
   1.(3)    Промінвестбанк                              3.7
   2.(1)    АПБ "Україна"                               3.7
   3.(-)    Укрексімбанк                                3.3
   4.(2)    Укрінбанк                                   3.3
   5.(5)    Банк Відродження                            3.3
   6.(4)    Банк "INKO"                                 3.3
   7.(8)    Приватбанк (Дніпропетровськ)                3.2
   8.(6)    Градобанк                                   3.2
   9.(7)    Перкомбанк                                   3.0
   10.(10)  Західно-український комерційний банк (Львів) 2.8

                               - 25 -
   11.(11)  Лісбанк (Ужгород)                            2.7
   12.(-)   АК Укрсоцбанк                                2.7
   13.(12)  Банк "Аваль"                                 2.7
   14.(15)  Правекс-банк                                 2.5
   15.(9)   Народний банк                                2.5
   16.(14)  Банк "Ажіо"                                  2.4
   17.(16)  Економбанк (Рівне)                           2.3
   18.(17)  Електрон-банк (Львів)                        2.3
   19.(19)  Український кредитний банк                   2.3
   20.(18)  Банк "Дніпро" (Дніпропетровськ)              2.2

   1. Посилюється конкуренція комерційних банків //
   "Галицькі контракти" - 1994 -N6 стор.6

      Головною характеристикою банку є його надійність. В таблиці
   N 1  максимально можлива кількість балів 5 (абсолютно надійний
   банк) мінімальна - 0 (повне банкрутство). Особливості поточно-
   го економічного  стану  вимагають надійність банку пов'язувати
   перш за все з його ліквідністю.  Але в класичному варіанті під
   надійністю розуміють забезпеченість позичкових коштів - відно-
   шення коштів на  оперативних  статтях  пасиву,  забезпеченість
   внеслів громадян банківськими фондами,  співвідношення між за-
   гальним об'ємом фондів і величиною балансу банку  (банківський
   ризик).
      В таблиці N1 в дужках вказане місце банку у рейтингу станом
   на 01.10.1993 р.
      Ми бачимо з таблиці,  що за 1993 р.  по своїй надійності на
   перше місце  вийшов Промінвестбанк,  який також має найбільший

                               - 26 -
   статутний фонд (665 млрд.крб.) ,  але в  рейтингу  Української
   фінансової групи за 9 місяців 1993 р.  він посідав на третьому
   місці. З першого на друге місце перемістився один з  українсь-
   ких гігантів  АПБ  "Україна" АК,  який має найбільшу кількість
   філій по Україні. На третє місце вийшов Укрексімбанк, якого не
   не було  в рейтингу за 9 місяців 1993 р.  Ми бачимо,  що серед
   всіх банків України перші три місця займають колишні  державні
   банки, а зараз акціонерні,  що створені із пайовою участю дер-
   жави великі гранди банківської справи.
   ------------
   Нацбанк України визначив  великі  банки  за  статутним  фондом
   і...// "Закон і бізнес" - 1994 -N6 - стор.2.


       Далі йдуть так звані "нові комерційні банки",  більшість з
   яких розташована  у  Києві  (в таблиці,  якщо банк має головну
   контору в Києві,  його місцезнаходження додатково не вказуєть-
   ся). Постійне місце за рейтингом мають банк "Відродження" (п'-
   яте), АТ Західно-український комерційний банк  (десяте),  Ліс-
   банк (одинадцяте).  До  двадцяти  провідних комерційних банків
   України ввійшли два львівських банка - АТ  Західно-український
   комерційний банк  та Електрон-банк.  Банк INKO,  який має най-
   більший прибуток за 1993р. - 212.0 млрд.крб., найбільший влас-
   ний капітал  - 118.5 млрд.крб.  та є найрентабельнішим (відно-
   шення прибутку до статутного фонду) - 30.4 .  Серед нових  ко-
   мерційних банків посідає на шостому місці за надійністю,  хоча
   за ітогами 9 місяців 1993 р. займав четверте.
       Недавно відбувся з'їзд Асоціації комерційних банків Украї-
   ни (АКБУ),  яка зараз об'єднує близько 80  комерційних  банків
   (2). Останнім  часом  в АКБУ вступив один з колишніх державних
   банків - АК Укрсоцбанк, що засвідчує скресання криги у міжбан-
   ківських відносинах.  На з'їзді константувалось,  що Україна і
   дотепер не має банківської системи, здатної працювати в ринко-
   вих умовах.  В той же час без такої системи неможливо стабілі-
   зувати фінанси,  провести приватизацію. Наводилися цифри:в Ро-
   сії приблизно 2000 банків, а на Україні приблизно 240 (3).
   -----------------
   1. Знову рейтинг:  "Нові КБ" у дзеркалі річних балансів //"Га-
   лицькі контракти" - 1994 -N11 - стр. 24-25
   2. Банки  "грати за новими правилами // "Діло" - 1993 - N 30 -
   стр.3
   3. Комерційні банки проти адміністрування і диктату в економі-
   ці //"Галицькі контракти" - 1993 N35


      В Німеччині - 700 тисяч банківських підприємств,  в Україні
   - 116 тисяч.  Наші вузи готують лише 700 банківських  фахівців
   на рік (1).
      Рішенням НБУ комерційним банкам дозволено займатись інкаса-
   цією та проведенням грошових знаків та інших цінностей,  забо-
   ронено займатись страхуванням,  в тому  числі  і  страхуванням
   кредитів. Банкам  дозволено купувати фабрики і заводи не більш
   ніж на 10 %  свого статутного фонду,  а їх частка в статутному
   фонді підприємств  не  може перевищувати 15%.  Тепер інотечний
   кредит для банків України обумовлений 10 %  власних коштів то-
   ді, коли  в Росії створюються спеціальні іпотечні банки,  коли
   коли найвигідніший кредит на підприємстваході  -  під  заставу
   нерухомості. Банки зможуть відкривати філіали і представництва
   за попереднім повідомленням НБУ.
     За спільним листом НБУ та Міністерства фінансів, клієнт може
     вибирати банк,  де розміщений його розрахунковий,  суброзра-
     хунковий або інші види рахунків незалежно від місця реєстра-
     ції, але з повідомленням районної податкової інспекції.
     Сьогогднішня політика НБУ відносно банків спрямована, як ві-
домо на зменшення кількості і збільшення  "ваги"  суб'єктів  бан-
ківської діяльності  за  рахунок  пнрманентного  підняття  планки
сплаченого статутного фонду. Комерційні банки зобов'язані були до
01 січня  1994 сформувати статутний фонд в розмірі 2 млрд.крб.6 а
до 01 липня 1994 - 5 млрд.крб. В газеті
     ---------------------------------
     1. Комерційні банки проти адміністрування і диктату в еконо-
міці //"Галицькі контракти" - 1993 - N35 - стр.4.

     "Урядовий кур'єр" за 8 лютого названі найбільші за статутним
фондом банки станом на перше січня 1994 р.,  а також 61 комерцій-
ний банк Україн,  які не встигли збільшити свій статутний фонд до
2 млрд.  крб.  і перед керівництвом яких порушено питання про  їх
злиття з  іншими комерційними банками України або про їх ліквіда-
цію згідно з чинним законодавством.
     Перше місце  серед  найбільших банків посідає Промінвестбанк
(665 млрд.крб.). за ним банк АПБ "України" АК (178 млрд.крб.), АК
Укрсоцбанк (60 млрд.крб.),  Градобанк (19.6 млрд.крб.), Українсь-
кий кредитний  банк  (19  млрд.крб.),  банк  "Відродження"   (11.3
млрд.крб.) - усього 31 банк. 1.
     Прогнозуючи дії НБУ, можна сміливо стверджувати, що "планка"
статутного фонду до кінця року підвищується, як мінімум, у 2 рази
і становитиме 10 млрд.крб.,  а для банків, які проводять операції
з валютою - 20 млрд.крб.   _Цьому може завадити хіба те,  що велика
 _кількість банків не набере 5 млрд.крб.  до 01.07.94  і  НБУ  буде
 _змушений зайнятися їх реорганізацією, закриттям чи об'єднанням.
     За нинішньої гіперінфляції банки змушені постійно проводити
поліику на  збільшення  своїх статутних фондів - це важлива умова
   рідвищення їх ліквідності (коли суми їх грошових  коштів,  які
   банки мають  можливість  швидко  мобілізувати  з інших джерел,
   дозволяють своєчасно виконувати зобов'язання по масиву).
   --------------------------
   1. Нацбанк України визначив великі банки за статутним фондом і
   ... //"Закон і бізнес" - 1994 - N6 -стр.2

     Майбутнє - за великими банками,  але ніхто в світі не закри-
ває банків через те, що вони малі.
     У Росії  дрібні та середні банки становлять 75%  банківської
системи, у США і розвинутих європейських країнах 80 %.
     Питанням підвищення ліквідності займатися необхідно, але йо-
го не можна вирішувати директивно, не враховуючи всіх можливостей
і важливої ролі в ринковій економіці середніх і малих банків.  Іх
повинно бути багато, вони мають бути різними і боротись за клієн-
та.
     В економічній ситуації, яка склалась сьогодні, НБУ зрозуміти
можна: крах кількох невеликих банків зараз може спричинити ланцю-
гову реакцію, викликавши недовіру населення до всіх банків взага-
лі. Однак на перспективу така політика йде згубною.  ез цього не-
можливий подальший розвиток банківської системи,  як  і  розвиток
приватного бізнесу,  особливо на периферії,  де є лише відділення
АПБ "Україна" АК і то не скрізь. Не треба душити у зародку розви-
ток комерційних  банків,  єдину повністю комерційну галузь нашого
господарства.
     Якщо великі банки знову перетворити на державні, це буде кі-
нець розвитку приватного бізнесу,  затримка приватизації і повер-
нення до  адміністративних методів керування і в банківській сфе-
рі. Який би тиск держава і НБУ не здійснювали на комерційні  бан-
ки, вони,  як  вказує  досвід,  все активніше сприяють формуванню
ринкової економіки.
     1---------------------
     Чи забагато банків в Україні? //"Діло" - 1994 - N16 - стр.3

            ІІ. 1   0ВПЛИВ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ
              БАНКІВ НА РОЗВИТОК ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ.

     1. Діяльність банків на фінансовому ринку України.

     Банки являють собою невід'ємну рису сучасного грошового гос-
подарства, їх діяльність тісно пов'язана з потребами відтворення.
Знаходячись в  центрі  економічного життя,  обслуговуючи інтереси
виробників, банки опосередковують  зв'язки  між  промисловістю  і
торгвалею, сільським господарством та населенням. Банківська сис-
тема повинна вирішувати не тільки свої "внутрішні" проблеми,  але
і сприяти реформуванню економіки в цілому.
     По-перше, вона покликана забезпечити економічно  виправданий
розподіл фінансових ресурсів, стимулювати, а не пригнічувати кон-
курентні відносини, приватизацію, перебудову системи ціноутворен-
ня і цінових пропорцій.
     По-друге банківський сектор повинен утримувати  в  достатньо
стабільному стані грошово-кредитну систему, зокрема, перешкоджаю-
чи бесконтрольному нарощуванню дефіциту держбюджету та розгортан-
ню гіперінфляційних процесів.  Одна з необхідних умов для цього -
незалежність центрального банку у взаємовідносинах з урядом.
     Але політика  уряду  України  по лібералізації цін і доходів
була повністю підтримана Національним банком України,  який своєю
надмірною емісією  створив  сприятливі умови цінних факторів,  що
діяли в економіці України.  Якщо прийняти  випуск  грошової  маси
(готівки) в обіг у 1991 р.  за 1,  то в 1992 р.  він збільшився у
79, а за 4 місяці 1993 р.  - у 213 разів.  На початку січня і  на
початку квітня минулого року (сумарно) в обіг випущено в 2.7 раза
більше грошей,  ніж за весь 1992 р. До кінця 1993 р., коли інфля-
ційна спіраль  розкрутилася до найвищої фази,  банки змушені були
додатково випускати в обіг величезну масу грошей.  Це автоматично
викликало черговий стрибок цін,  з випередженням порівняно з під-
вищенням середньодушових доходів населення.
     Нацбанк України здійснював політику "дешевих грошей" і підт-
римував дисконтнк на рівні, набагато нижчому від рівня інфляції в
Україні та дисконтних ставок в інших країнах СНД. Так, в IV квар-
талі 1992 р.,  коли інфляція сягнула  30%  на  місяць,  дисконтна
ставка Нацбанку України становила и середньому 22-25 %  на рік. У
Росії вона вже перевищувала 80%.  Це призвело до негативних  нас-
лідків в економіці України.
     ----------------------------
     1 Лукінов  І.  Інфляційна  політика,  її руйнівні наслідки і
шляхи їх подолання //Економіка України - 1994 - N1 - стр.12
     2 Гавлук  М.  Інфляція в Україні:  витоки і сучасний стан //
Економіка України - 1994 - N2 - стр.15

     Почали скорочуватися вклади населення в ощадбанку, підвищив-
ся попит на вільноконвертовану валюту на "чорному" ринку, приско-
рилося падіння курсу карбованця, посилився відплив грошових капі-
талів за  кордон.  Занижена  дисконтна ставка НБУ і вільні ставки
позичкового проценту комерційних банків сприяли "втечі" капіталів
з державного сектора економіки до приватного, що означало "тіньву
приватизацію" і загострювало платіжну кризу.
     Так, за  11 місяців 1992 р.  прострочені платежі в народному
господарстві України збільшились в 125 разів і на 01.12.1992 ста-
новили 406 млрд.крб.  Усі ці проценти посилювали попит на кредит,
примушували НБУ здійснювати нові кредитні емісії.  Всього за 1992
р. кредитні  вкладення  українських банків зросли у 27,  а емісія
готівкових грошей (порівняно з 1991 р.) - у 47 разів.
     Наслідками такої  політики НБУ стали стримування економічних
реформ, посилення утриманських настроїв, нагромадження нових неп-
лажів і нового попиту на кредит.
     По-третє, банки повинні  створювати  умови  для  "відкриття"
економіки, забезпечуючи  обслуговування  світового  руху товарів,
прямих інвестицій, робочої сили, сприяючи переходу до конвертова-
ності національних валют.
     По-четверте, банкірство повинно не тільки
     -------------------------------
     1 Гавлук М.  Інфляція в УкраїніЖ витоки і сучасний  стан  //
Економіка України - 1994 -N2 - стр.15

     забезпечувати фінансову дисципліну,  але й заставляти клієн-
туру (населення, підприємства, державу) розвивати економічне мис-
лення, підприємництво.
     Створення двохрівневої банківської системи - це перший  крок
до формування  ринку фінансових ресурсів.  При цьому заохочується
конкуренція серед фінансових установ та здійснюється їх  привати-
зація, відміняються верхні межі процентних ставок, спостерігаєть-
ся відхід від практики видачі кредитів,  що субсидіюються, розви-
вається ринок  цінних паперів.  Особлива увага приділяється ство-
ренню системи банківського нагляду, в тому числі по питаннях дос-
татності банківського капіталу,  розподілу ризику,  оцінки креди-
тоздатності.
     На відміну  від  сектору  галузей  матеріального виробництва
сфера послуг більш мобільна за своєю природою.  В ній затрати  та
час на створення нового продукту є суттєво меншими,  ніж, наприк-
лад, у промисловості,  де рішучу роль грають якість та структура
основного капіталу, складності у зміні технологій, сформовані ко-
операційні зв'язки. Те ж справедливо по відношенню до демонополі-
зації промисловості з однієх сторони, та сфери послуг - з іншої.
     В цьому є ще один аргумент на користь випереджуючого  рефор-
мування кредитно-фінансової системи,  банківського сектору,  і як
наслідок, використання його в якості ведучої  сили  трансформації
економіки. Розширення  пропозиції  послуг клієнтам зі сторони фі-
нансових інститутів сприяло би формуванню грошового ринку,  капі-
талів, полегшенню приватизації,  оптимізації системи розподілу та
використання ресурсів, зміни цінових пропорцій в економіці.
     В нормальній економічній ситуації ( і особливо в умовах інф-
ляції) банки обережно відносяться  до  потреб  бюджету,  обмежено
приймають участь у кредитуванні його видатків. Банківське сприян-
ня державним програмам розвитку економіки країни здійснюється  не
шляхом всезагального  кредитування більшої частини витрат держав-
ного бюджету та його великого дефіциту,  а шляхом купівлі  цінних
паперів та інших зобов'язань держави,  а також на основі кредиту,
його строковості та платності,  пошуків  джерел  для  компенсації
зниження доходності комерційного банку.  Це дозволить розміщувати
на ринку державні позики та одночасно дозволить центральному бан-
ку налагодити використання ринкового інструменту оперативного ре-
гулювання грошової маси - через операції на відкритому ринку.
     Сприяння комерційних  банків прискоренню переходу до ринко-
вих відносин вирожається,  зокрема,  в тому,  що їх  організацією
послаблюється монополізм і породжується конкуренція в банківській
справі. Банківська система стала однією пнрших сфер економіки, де
реально здійснюється   демонополізація.  Організація  комерційних
банків на пайовій основі є першим кроком до  створення  грошового
ринку. Ці  банки самостійно встановлюють процентні ставки по кре-
дитах, які видаються іншим банкам.  В результаті руху по горизон-
талі гроші повинні приходити в ті галузі,  які найбільш ефективно
їх використовують. В цьому проявляється вплив банків на структур-
ну перебудову економіки.
     Серед кредитів,  що надаються  народному  господарству,  має
місце велика  кількість позик,  які пов'язані з необхідністю пок-
риття недостачі фінансових ресурсів.
     Кредитний механізм як сукупність принципів кредитування кре-
дитного планування і методів кредитування,  одночасно є елементом
загального механізму  управління  економікою.  Тому вдосконалення
кредитного механізму повинно здійснюватись на такій самій основі,
що й вдосконалення всього господарського механізму.
     Емісія, тим більш кредитна,  не завжди є злом.  Якщо  швидко
росте товарообіг,  розвивається ринкова структура, то може виник-
нути потреба в лібералізації кредиту,  в додатковій емісії. Стра-
тегічна лінія банківської політики - не скорочення,  а розширення
кредитних ресурсів в межах, які контролюються. В найближчій перс-
пективі передбачається балансувати між двома пріорітетами: стабі-
лізацією кредитно-грошової системи та стимулюванням  виробництва.
Доводиться одночасно стимулювати кредитну масу та вкладувати її в
перспективні напрями,  які обіцяють високу віддачу. Це конверсія,
нові форми підприємництва, фермерські господарства.
     Двохрівнева банківська система дає відчутний ефект тільки  в
комплексі з  ринковою  інфраструктурою.  Необхідно синхронізувати
стабілізацію, роздержавлення великої  власності,  приватизацію  і
створення мережі товаровиробників в кожній галузі. Тим самим буде
поступово формуватись ринок.  Жорсткість кредитної політики  обу-
мовлює необхідність розпродажу товарно-матеріальних запасів, ско-
рочення незавершеного будівництва.  Все  це  дозволить  поступово
стабілізувати грошовий обіг.
     Принцип матеріальної забезпеченості кредиту сьогодні, з ура-
хування необхідності боротьби з інфляційними тенденціями в грошо-
вому обігу залишається важливим фактором організації руху  позич-
кового фонду.  На практиці існує зв'язок цього принципу з пробле-
мою нагромадження в  господарстві  зверхнормативних,  залишкових,
непотрібних запасів.  В той же час необхідно врахувати досвід за-
рубіжних банків по видачі клієнтам позик,  які  не  "забезпечені"
передовою технічною ідеєю,  доброю діловою репутацією керівництва
фірми-позичальника.
     Велике значення  має  і  те,  що  банки  не тільки приймають
участь в організації поточного господарського обігу, але й здійс-
нюють вплив  на сферу відтворення основних фондів,  створення до-
даткових виробничих потужностей і цілих об'єктів,  які виробляють
споживчі товари.

     Комерційні банки сприяють формуванню ринкової економіки. Во-
ни допомагають закладати основні функціонування грошового, креди-
тного ринків,  ринку  цінних паперів і також їх головними діючими
особами, основними "оператороми".
     Грошовим ринком виступає ринок платіжних засобів.  Він вклю-
чає в собі готівкові гроші.  Все більш крупними операціями комер-
ційних банків  з готівкою є ті,  які пов'язані з їх участю в роз-
витку ощадної справи.  Банків,  які обслуговують населення шляхом
залучення їх  вкладів,  вже  немало,  хоча в балансах комерційних
кредитних установ загальна сума вкладів громадян ще невелика.

                                                 Таблиця N1
              Залучення коштів населення у 1993 р.
            найбільшими комерційними банками України
            (згідно даних балансів на 01.01.1994 р.)
--- -----------------------------------------------------------
                                      Сума залучених Розмір
    Назва  банку                      коштів населе- статутного
                                      ння(млрд.крб.) фонду
---------------------------------------------------------
            1                              2            3
---------------------------------------------------------

 Приватбанк (Дніпропетровськ)            32.9         10.00
 АЖІО (Київ)                             27.5          5.2
 INKO (Київ)                             26.5          6.9
 Градобанк  (Київ)                       17.8         13.3
 "Відродження" (Київ)                    10.6         82.8
 Укрінбанк (Київ)                         7.7         11.3
 Правекс-банк (Київ)                      7.1          5.2
 Лісбанк (Ужгород)                        6.3          9.4
 Новий (Дніпропетровськ)                  6.2          4.1
 Перкомбанк (Київ)                        5.5          5.0

     Таблиця N1  відбиває  розстановку  перших  10 банків
відповідно до результатів роботи банку для залучення кош-
тів населення.  На  першому місці дніпропетровський "При-
ватбанк", який має розгалужену мережу філіалів не  тільки
по Україні,  а і в країнах СНД, що дозволяє йому залучати
кошти населення у найбільшому  об'ємі  серед  комерційних
банків України.  В таблиці N1 показано, що залучені кошти
населення в більшості випадків перевищують  розміри  ста-
тутних фондів на 01.01.1994, крім Укрінбанку, банку "Від-
родження", Лісбанку.

                                          Таблиця N2
         Забезпеченість вкладів громадян фондами
    банків (вибірковий рейтинг) станом на 01.09.93 р.
----------------------------------------------------
                                 Відношення суми
                                 фондів банку до
     Назва  банку                суми вкладів
                                 громадян (к-нт)
-----------------------------------------------------
            1                            2
--------------------------------------------------
1. Правекс-банк (Київ)                 1.942
2. Перкомбанк (Київ)                   1.128
3. "Полесье" (Житомир)                 0.861
4. АЖІЩ   (Київ)                       0.671
5. INKO   (Київ)                       0.127
6. Аваль  (Київ)                       0.111
7. "Відродження" (Київ)                0.077
8. Укрінбанк (Київ)                    0.066
9. Легбанк (Київ)                      0.018
10.Градобанк                           0.013
11."Верховина" (Львів)                 0.006


     У банків Правексбанк відповідний показник  перебіль-
шує 100%.  У  банків  "Полесье" і АЖІО цей показник також
досить високий - 60-80 %. В цілому ж по банках забезпече-
ність вкладів  громадян  знаходиться  на  рівні декількох
відсотків. Однак не треба рахувати ці банки  потенційними
банкрутами. Статистичні  закономірності  на  ділі суттєво
збільшують реальну забезпеченість вкладів,  а  переоцінка
фондів не завжди встигає за інфляцією.
    Робота з коштами населення - одна з  найбільш  трудо-
містких і найменш прибуткова у банківській справі. Норма-
тив відрахування в НБУ з кожного  вкладу  становить  40%.
Тільки 60 % банк від прийнятої суми запускає в свій обіг,
рештою розпоряджається Нацбанк України.  Однак робота  із
вкладами населення свідчить про класність банку,  в циві-
лізованих країнах саме до цих банків уряди вмсувають най-
вищі вимоги щодо показників надійності.
    Висока інфляція в Україні позбавляє економічні  суб'-
єкти заінтересованості зберігати гроші в банках, бо пере-
вищення темпів інфляції над темпами зростання  депозитних
відсотків призводить до експропріації вкладів.  Через па-
діння життєвого рівня населення перестало бути тим креди-
тором, на якому тримається увесь механізм кредитного рин-
ку розвинутих країн.  його змушений був замінити НБУ, ви-
кидаючи на цей ринок нові маси кредитної емісії.
    На 01 січня 1993 р. частка депозитів населення в кре-
дитних вкладеннях комерційних банків становила понад 10%,
а на 01 вересня 1993 р. вона знизилась до 5%.
    Кредитний ринок  все активніше виступає в якості інс-
трументу перерозподілу вільних грошових коштів  підприєм-
ств, організацій та населення на зворотній основі. Голов-
ними джерелами кредитних ресурсів ділових банків є термі-
нові депозити  і внески до запитання підприємств і коопе-
ративів. Однак,  враховуючи низьку ліквідність  грошового
ринку, клієнти віддають перевагу зберігати більшу частину
своїх коштів на розрахункових та  поточних  рахунках.  По
тій самій  причині багато комерційних банків вимушені за-
лишати частину своїх активів у формі залишків  на  корес-
пондентських рахунках, також підтримуючи необхідні залиш-
ки на безпроцентних резервних  рахунках  в  Національному
банку України.

----------------------
1Банк у законі //"Голос України" - 1994 -населення35  (23
лютого) - стр.6

     Характеризуючи діяльність комерційних банків України
за 9 місяців 1993 р. через загальні кількісні оцінки, які
подані в  таблиці  N3,  ми бачимо,  що сумарний статутний
фонд 11 найбільших банків складає  41.7  млрд.крб.,  його
питома вага  в сумі коштів у статутних фондах всіх комер-
ційних банків складає 61.5%. Кореспондентські рахунки ак-
тивів в  НБУ  перебільшують суму статутного фонду по всій
масі комерційних банків у 7.9 разів,  а по групі 11  най-
більших в  11-12,  причому  в комерційних банках (коштів)
утримання коштів більше, ніж в Національному - 12.4 проти
11.3 (s2*/S1 проти S2/S1).  Питома вага виплачених подат-
ків 11 найбільших комерційних банків складає 88.9% у сумі
податків всіх комерційних банків, частка вкладів населен-
ня - 88.6 % відповідно частка прибутку - 81.3 % відповід-
но, питома вага сумарної каси - 87.4 %  відповідно. Також
найбільші комерційні банки  мають  найбільші  порівняльні
характеристики (за даними таблиці N3), наприклад, за рен-
табельністю (тобто по відношенню суми прибутку до  сумар-
ного статутного  фонду) 5.1 у 11 комерційних банків проти
3.8 по всій масі комерційних банків.
     Найбільш активним  комерційним  банком  за 9 місяців
1993 р.  на Україні був Укрінбанк, який за даними таблиці
N4 (на стор.  ) має найбільшу питому ваку кредитів 69.6 %
і депозитів 57.4 %  у загальній сумі балансу за  9місяців
1993 р.Але при цьому він мало займався сумісною діяльніс-
тю - питома вага у загальній сумі балансу найменша  серед
11 найбільших  комерційних  банків - 0.01 %,  та майже не
давав позик іншим банкам - 0.1 %  у загальній сумі балан-
су. Найбільшу  частину  вкладів громадян мав Правекс-банк
-18.9 %, найменшу банк "Грант" (Харків) - 0.05 %. Позики,
які були видані іншими банками мали найбільшу питому вагу
у банка АЖІО - 11.2, а більшість комерційних банків позик
іншим банкам  не давала.  Банк "Відродження" займався су-
місною діяльністю більше,  ніж решта великих  комерційних
банків (питома вага у сумі балансу - 0.3).  Найменшу час-
тину депозитних вкладів ьає Лігбанк (1.6 % відповідно).
     Під тиском високої інфляції комерційні банки змушені
вживати нецивілізованих заходів для страхування своїх ре-
сурсів від  знецінення.  Це  вкладання  частини  коштів у
вільноконвертовану валюту,  а також свідома затримка бан-
ками розрахунків  між клієнтами.  На 01 січня 1993 р.  за
зведеним балансом банківської  системи  України  кошти  в
розрахунках становили 73.2 % всіх пасивів і майже в 7 раз
перевищували суму їх кредитів.  Банки зменшують кредити в
сферу виробництва  і  збільшують  частку кредитів у сферу
обороту.
     Надмірною є прибутковість комерційних банків, причо-
му переважна частина банківських  доходів  формується  на
спекулятивній основі - на курсових різницях в операціях з
іноземною валютою і великій мірі у кредитних операціях.
--------------------
Банк у законі //"Голос України" - 1994 - 35 (23лютого)  -
стр.6
    Підсумки роботи банківської системи України  за  1992
р. свідчать про те,  що завдяки проектним і курсовим різ-
ницям банки отримали 94.5 %  всіх доходів. Доходи від по-
зичкового проценту в 2.5 р. перевищували витрати на спла-
ту депозитного відсотку.  Завдяки курсовим різницям  було
отримано 41.5 % загальної суми банківського прибутку.
     Ці дані свідчать про те,  що за умов інфляції і нес-
табільності банки  майже  не  забезпечують  своїм  клієн-
там-підприємствам довгострокової надійної діяльності, ви-
сокої ліквідності власної заборгрваності перед клієнтами,
а намагаються лише забезпечити прибутковість власної  ді-
яльності. Така  поведінка  банків,  що неминуче загострює
протистояння їх та інших інших економічних об'єктів, уря-
ду й населення, зумовлена об'єктивно.
     Гіперінфляція миттю знецінює грошовий капітал банків
- власний і залучений. Основний спосіб протидії, що зали-
шається, - це скорочення строків надання позичок та  під-
вищення ставки позичкового проценту. Тому українські бан-
ки швидко майже цілком згорнули довгострокове кредитуван-
ня. Терміни короткострокових позичок теж різко скоротили-
ся - до кількох місяців. Тобто банки перестали забезпечу-
вати стабільний розвиток клієнтів. Кредитний ринок надалі
залишається нестабільним завдяки галопуючої інфляції, яку
комерційні банки і Національний банк України призвані зу-
пирити і вгамувати,  але, щей вижити у важких економічних
обставинах, що склалися на Украйні, комерційні банки зму-
шені піднімати процентні ставки по кредитах. Ступінь під-
німання кредитних  ставок за 1993 рік аналізується в таб-
лиці N5.
    Якщо слідкувати  за зростанням кредитних ставок в се-
редньому, то им бачимо, що середня ставка кредиту у груд-
ні 1992 р.  була 98.2 %,  у березні 1993 р.  -181.4 %,  у
липні 1993 р. - 297.5 %, у жовтні 1993 р. -січні 1994 р.,
що характеризується  нестачею кредитних ресурсів і посилення кон-
   куренції серед комерційних банків України.
   Зараз банківський  ринок України знаходиться в стані затоваре-
   ності кредитними ресурсами, причиною якої є різке сповільнення
   темпів інфляції, призупинили свою діяльністьА деякі з них мали
   збитки через змінення економічної ситуації.  Проаналізуємо ін-
   формацію комерційних  банків  про процентні ставки по кредитах
   та депозитах станом на 28.04.1994,  що була  подана  у  газеті
   "Бизнес /финансы"  N  18(73) за 10 травня 1994 р.  По середніх
   показниках, якщо у березні 1994 р.  кредити видавались під 550
   % річних, то зараз - 400 % , і ставка продовжує повільно змен-
   шуватись. Реальні угоди ще витримують такий  процент,  але  їх
   стає все менше. Державні підприємства в своїй масі не витриму-
   ють таких умов кредиту.  Знизилась  ефективність  комерційного
   бізнесу, чому сприяли митні обмеження, зростаючі ак??, податок
   на імпорт та інше.  Банки пред'являють збільшені вимоги до га-
   рантій по поверненню кредитів. Неплатоспроможність клієнтів та
   відсутність надійних гарантій - основні проблеми кредитного
    ---------
   1,2,3,4 В состоянии глубокого уныния продолжает пребывать кре-
   дитный рынок //"Бизнес/Финансы" - 1994 -N 18(73) - стр. 45

   ринку України на даний момент.
       Надлишок кредитних ресурсів, що був накопичений банками, в
   певній мірі  відображається на збільшенні показника ліквіднос-
   ті. Заданими Нацбанку України,  з 46 трлн.крб.  пасивів, якими
   володіють комерційні банки,  майже 3 трлн.крб.  незатребувані.
   Конкретно по розділу (інші комерційні банки (без  банків  Шта-
   тів, які  мають  доступ до дешевих кредитних ресурсів) ліквід-
   ність досягає 32 %,  з яких 17% сформовані на добровільних за-
   садахбез тиску НБУ. Ставки по депозитах падають. Якщо депозити
   недавно приймались по ставках 350-450 %,  то зараз  розмістити
   гроші на депозит на 300 % дуже проблематично.
       Максимальними ставками по депозитах станом  на  28.04.1994
   р. були  ставки  АКБ  "Персональний комп'ютер" (Перкомбанку) -
   700 %  nf Українського кредитного банку - 680 %  . Така ситуа-
   ція, коли  ставка по депозитах майже вдвічі перебільшує ставку
   по кредитах,  викликана необхідністю для банків терміново  по-
   иертати гроші, але йде затримка платежів.
       Різке коливання ставок по кредитах характеризується  міні-
   мальними цифрами:  50%  (КБ"Львів"),  71  %  (іноваційний банк
   "Тавріка"), 112%  (КБ "Нордбанк")  і  максимальними  :  553  %
   (КБ"Алекс"), 520 % (КБ"Невикон-банк").
       Спостерігається також достатньо різке  падіння  процентних
   ставок по  кредитах  в  банку  "Україна" з 229.4 (07.04.94) до
   169.8 (21.04.94) і 180.1 (28.04.94),  що пов'язане з  початком
   видачі пільгових кредитів на посівну компанію. Пільглві ресур-
   си - ще одна з причин подальшого зниження попиту на  комерцій-
   ний кредити.
       Розпалюється боротьба за  надійних  клієнтів  на  кредити.
   Найближчим часом  можна очікувати аукціони кредитних ресурсів.
   Поки що їх практикує лише Дніпропетровський "Приватбанк". Нац-
   банк Г планує продати біля 0.5 трлн.крб. Банк "INKO" збираєть-
   ся запровадити практику продажу ресурсів. "INKO" хоче працюва-
   ти короткими  грошима  - на три дні,  на ніч і під дуже низькі
   проценти.
       Звідси, можна  зробити висновок,  що так як обслуговування
   кредитами - це є створення банківських грошей, і банки, навіть
   в умовах  інфляції,  прагнуть доброго прибутку за рахунок кре-
   дитних ставок і тому мають тенденцію змінювати грошову  пропо-
   зицію у проциклічному русі,  то це обумовлює необідність конт-
   ролю за умовою пропозицією зі  сторони  Центрального  банку  -
   Нацбанку України.
       Потрібно перейти до продажу кредитів через аукціон. Забез-
   печити вільний,  єдиний для всіх (у т.  ч. й для уряду) доступ
   до кредитних ресурсів та іноземної валюти. Створити ринок кре-
   дитних ресурсів, щоб кожний банк міг їх купити й інвестувати у
   вигідний для нього проект. Надання кредитів державним підпри-
   ємствам має  здійснюватися  переважно під заклад.  Разом з тим
   структурна перебудова народного господарства можлива  лише  на
   основі кредитних і податкових пільг.  Необхідно поєднати жорс-
   тку фінансову політику щодо діючого  виробництва  з  політикою
   дешевого кредиту  для  структурної перебудови народного госпо-
   дарства.
        Грошово-кредитний механізм,  емісійно-касовий режим регу-
   лювання грошового щбігу доволі гостро  реагує  на  відтворення
   виробництва товарами для населення, заморожування коштів у не-
   ходових видах споживчих товарів,  на створення дефіциту по ін-
   ших товарах,  структуру  товарних запасів,  їх невідповідність
   попиту споживача.
        Одним з напрямів у роботі банку в області вирішення соці-
   альних завдань є його контроль за використанням обігових  кош-
   тів, природних, трудових, матеріальних і фінансових ресурсів.
        У сфері матеріального виробництва роль банків  характери-
   зується ступенню  їх  участі в забезпеченні планів виробництва
   та реалізації продукції фінансовими ресурсами у вигляді позич-
   кових коштів.  Кредити грають певну роль в джерелах формування
   обігових коштів тих галузей,  які створюють матеріальні ресур-
   си для сфери споживання,  в тому чмслі легкої промисловості. В
   сфері обігу товарів кредити складають суттєву частину в джере-
   лах коштів,  за рахунок яких забезпечується реалізація спожив-
   чих вартостей.
       Банки несуть свою відповідальність перед державою. Їх вне-
   сок в економіку є прискорення виробництва  через  грошово-кре-
   дитні інструменти.  Банки  відповідають  перед законом по двох
   напрямах :  по-перше,  вони повинні мати обов'язкові резерви в
   НБУ, свій страховий та резервний фонди, дотримуватись встанов-
   лених економічних нормативів,  і по-друге,  зберігати таємницю
   по операціях,  рахунках і вкладах банку,  його клієнтів та ко-
   респондентів.
      У всьому  світі  за  банками  встановлений  досить жорсткий
   контроль.


            ІІ. ФУКЦІОНУВАННЯ БАНКІВ ЛЬВІВЩИНИ В УМОВАХ
      КРИЗОВОЇ ЕКОНОМІКИ ТА ЇХ СПРИЯННЯ РОЗВИТКУ ГОСПОДАРСЬКИХ
          ВІДНОСИН У СТАНОВЛЕННІ НОВОЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ.

     Банківська мережа Львівської області станом на 01 січня 1994
   року характеризувалася наявністю на території області  установ
   банків:
      - обласної дирекції банку "Україна" АК з 23 відділеннями  в
   районах області;
      - обласного управління Промінвестбанку України з 10  відді-
   леннями;
      -  обласної дирекції АК "Укрсоцбанку" з трьома відділеннями;
      - обласного  управління  Ощадного банку з 29 відділеннями і
   611 філіями і агенствами в кожному районі м.Львова і області;
      - відділення державного "Укрсімбанку".
      Ці установи банків не  являються  юридичними  особами.  Всі
   контрольні функції  щодо  дотримання ними економічних нормати-
   вів, міжбанківських відносинпо їх рефінансуванню  здійснюються
   безпосередньо НБУ;
      - 12 юридично самостійних акціонерно-комерційних  банків  з
   20 філіями, із них на території області - 8 і за межами облас-
   ті  в Україні - 12;
      - філії Дніпропетровського АКБ "Приватбанку";
      - філії Рівненського АКБ "Економбанку";
      - філії банку "Відродження" (м.Київ);
      - філії Закарпатського "Лісбанку".
      По кількості функціонуючих комерційних банків Львівська об-
   ласть посідає одне з ведучих місць в республіці (орієнтовно  -
   четверте після Київської,  Харківської і Дніпропетровської об-
   ластей).
      В цілому банками обслуговуються понад 21 тис.  підприємств,
   організацій (юридичних осіб),  із  них  "малими"  комерційними
   банками - 5.8 тис.
      Загальний обсяг кредитних вкладень банківської системи  об-
   ласті на 01.11.1993 р.  складав 783.1 млрд.крб. і збільшився у
   порівнянні з відповідним періодом минулого року в 13.8 р., а з
   початку року в 12 разів.
      Ріст кредитних вкладень має місце по всіх банках (див дода-
   ток N 1).
      По об'ємах заборгрваності по позиках  банків  наша  область
   займає одне з останніх місць в Україні (19),  а по темпах при-
   росту - 11 (див. додаток N2).
       Нестабільність економічної ситуації в республіці не сприяє
   розвитку довгострокових вкладень в економіку,  які  становлять
   станом на 01.11.1993 р.  лише 5.6 % загальної суми капіталовк-
   ладень.
      Переважна частина кредитних вкладень майже 90 % здійснюєть-
   ся банківськими структурами "великих" республіканських  акціо-
   нерно-кредитних банків.
      Більша половина - 52.3 % кредитних вкладень області станов-
   лять кредитні. надані установами
   ---------------------------
      Тут і  далі в даній главі подаються дані з довідки Про гро-
   шово-кредитні відносини в господарстві Львівської  області  за
   1993 р., яка була розроблена обласним управлінням НБУ і надана
   Комітету економіки і розвитку території Львівської області.

   банку "Україна" АК (409.4 млрд.крб.).
      На долю обласного управління Промінвестбанку і його 11 від-
   ділень припадає 146.5 млрд.крб., або 18.7 % кредитних вкладень
   області&
      По обласній дирекції Укрсоцбанку кредитні вкладення  склали
   147.9 млрд.крб., або 18.9 % відповідно.
      На долю  "малих"  комерційних   банків   приходиться   40.8
   млрд.крб., або 5.2 % загальної суми кредитних вкладень.
      Одним із значних по розміру кредитних  вкладень  серед  цих
   банків є АТ Західно-український комерційний банк, на долю яко-
   го припадає 11.6 млрд.крб.6 або 15 % ; АК "Електронбанк" - 8.5
   млрд.крб., або  11 %  відповідно;  Селянський комерційний банк
   "Дністер" - 8.1 млрд.крб. або 1.0 % відповідно.
     Станом на  01.01.1994 комерційними банками області мобілізо-
   вано кредитних ресурсів, в основному за рахунок :
      власних ресурсів  банків  (прибуток  і  фонди  банку) 369.3
   млрд.крб., або 11.7 %;
      - залучених  ресурсів  у вигляді залишків на розрахункових,
   поточних, бюджетних рахунках госпорганів,  державних страхових
   компаній - 1240.4 млрд.крб.;
      - депозитів - 35 млрд.крб.
      - вкладів населення - 44.8 млрд.крб.
      - ресурсів,  придбаних в інших комерційних  банках  -  35.1
   млрд.крб., з них централізованих - 7.7 млрд.крб.
       Переважна частина кредитних ресурсів спрямована в  держав-
   ний, колективний сектори виробництва, зокрема :
      - державним підприємствам - 477.4 млрд.крб. або 61. % ;
      - сільськогосподарським - 134.2 млрд.крб. або 17.1 %;
      - споживчій кооперації - 42.5 млрд.крб. або 5.4 % ;
      - орендарям у промисловості 15.8 млрд.крб. або 2 % .
      Станом на 01.01.94 кредитні вкладення в  діяльність  комер-
   ційних структур склали понад 89 млрд.крб. або 11.4 % загальної
   суми кредитних вкладень.
      Виключно ці  господарські  формування  на 01.01.94 володіли
   кредитом комерційних банків "Верховина" - 1.2 млрд.крб.,  "Га-
   лицький "  - 2.6 млрд.крб.,  філії "Лісбанку" - 1.2 млрд.крб.,
   відділення "Укрексімбанку" - 2.7 млрд.крб., АКБ "Львів Вест" -
   6.7 млрд.крб., КБ "Гале" - 1.0 млрд.крб. (див. додаток N 3).
       _Львівській дирекції  .банку "Україна"  АК  передані  кредитні
   ресурси для  кредитування  сільського  господарства на суму 15
   млрд.крб. по ставці, нижчій від облікової ставки Національного
   банку на 90 %, тобто по ставці 150 % .
       На суму 2.1 млрд.крб.  надано пільгових (під 150 %) креди-
   тів клієнтам  банку "Україна" .  Підприємствам торгівлі і спо-
   живчої кооперації надано кредити на заготовку запасів  товарів
   на зиму в сумі 3.1 млрд.крб.
       Починаючи з 1989 р.  облуправління банку "Україна" АК  фі-
   нансує 6 фундаментальних розробок з таких напрямків,  як "охо-
   рона здоров'я",  "ресурссоцзбереження",  "екологія". При цьому
   закінчені дві розробки по охороні здоров'я,  які не мають ана-
   логів у вітчизняній і світовій практиці.  До  них,  наприклад,
   належить виготовлення зубних мостовидних протезів без бормаши-
   ни, яке впроваджене в лабораторії ЦНДЛа Львівського  медінсти-
   туту. Однак,  для впровадження в практику зубопротезування на-
   селення без обробки зубів необхідно створити клініку.
      Здійснюється також широка благочинна діяльність. За 9 міся-
   ців надано благодійної допомоги в сумі 345 млн.крб., в т.ч.:
       - на розвиток культури і освіти - 130  млн.крб.;
       - на розвиток спорту            - 105  млн.крб.;
       - на духовне відродження        - 65.8 млн.крб.;
       - милосердя                     - 35.0 млн.крб.
      За 1993  рік  банк  сплатив  в  бюджет  податок в сумі 46.1
   млрд.крб.
      Разом з тим є ряд проблем, які ускладнюють роботу банку і в
   кінцевому результаті погіршують становище його клієнтів.
      Проблемою номер  один залишається забезпечення ризику банку
   в поверненні кредитів й плати за них: відсутні крупні страхові
   організації, механізм  застави  майна надзвичайно громіздкий і
   дорогий для  підприємств:  нотаріальні  контори  стягують   за
   оформлення договору застави 5%  від суми. Враховуючи, що підп-
   риємства базових галузей користуються,  як  правило,  великими
   сумами кредитів,  оформлення  договорів  застави для них стало
   проблемою.
     Хоча банк кредитує базові галузі промисловості,  централізо-
   вані кредитні ресурси від НБУ,  банк "Україна" АК практично не
   отримує. Станом на 01.01.1994 р. регіональним управлінням бан-
   ку відраховано в фонд регулювання кредитних ресурсів НБУ  70.2
   млрд.крб., а   отримано  від  Нацбанку  ресурсів  тільки  17.0
   млрд.крб. під цільові державні програми.  Доля централізованих
   ресурсів в пасивах банку складає тільки 2.9 %.
      Відчувається також гостра нестача у виробничих приміщеннях,
   в зв'язку з чим банк змушений відмовляти в прийомі на обслуго-
   вування нових клієнтів,  не має  можливостей  покращити  умови
   обслуговування тих  господарських  одиниць,  які  ще клієнтами
   банку.
      Акціонерно-комерційний агропромисловий   банк  "Україна"  є
   найбільшим банком нашої держави і ринку.
      Відділення банку "Україна" відкриті в кожному районі облас-
   ті, а також в м.  Львові,  Ходорові, Добромилі і Рава-Руській.
   Крім того,  відкрита  філія  и м.  Судова Вишня,  готуються до
   відкриття філії в містах Лопатині, Комарно, Н.Роздолі.
      Дирекція і  підпорядковані їй відділення банку обслуговують
   близько 8.7 тисяч господарств, підприємств та організацій різ-
   них галузей,  в тому числі більше 2 тисяч підприємств та орга-
   нізацій агропромислового комплексу,  фермерів та інших сільсь-
   когосподарських товаровтробників.
     Станом на 01.01.1994 року  доля  статутного  фонду  дирекції
   банку "Україна" по Львівській області в статутному фонді скла-
   дала 5.2 млрд.крб. і зросла порівняно з 1992 р. в 19.5 р.
      Загальна кількість  акціонерів  по  області,  що  володіють
   простими акціями  банку  -  6.8  тисяч  проти  3.9  тисяч   на
   01.01.1993 р.
      Основне завдання банку "Україна" та його відділень на  міс-
   цях є найбільш повне забезпечення потреб господарств і підпри-
   ємств, в першу чергу агропромислового комплексу, в кредитах.
      Станом на 01.01.1994 р. в народне господарство області нап-
   равлено 493 млрд.крб. кредитів, в т.ч. короткотермінових - 475
   млрд.крб., довготермінових - 18 млрд.крб.
      В 1993 р.  основні суми кредитів,  що надавались, були нап-
   равлені на виконання урядових програм.
      Відділення банку області видали 234 млрд.крб.  кредитів,  в
   т.ч. :
      - хлібоприймальним організаціям,  плодоовочевим комбінатам,
   іншим переробним  підприємствам АПК та заготівельним організа-
   ціям споживчої коопераціїдля фінансування  сільськогосподарсь-
   ких товаровиробників за продажу продукції в державні ресурси -
   198 млрд.крб. із сплатою позичальниками 2% річних;
      - для  проведення  робіт по заготівлі комбікормів,  засобів
   хімізації, підготовці виробничих потужностей до переробки, за-
   купівлю паливом - 36 млрд.крб.; із стягненням 30 % річних.
       Середні процентні ставки на короткотермінових кредитах  за
   1993 р. склали 78.5 %, по довготермінових - 88.1 %.
       За минулий 1993 рік в цілому по дирекції сплачено в бюджет
   33.1 млрд.крб. у вигляді прибуткового податку на дохід, в тому
   числі у місцевий бюджет - 16.5 млрд.крб.  Крім того, перерахо-
   вано 1.8 млрд.крб. на державне соціальне страхування.
       За рік дирекцією і відділеннями банку "Україна" АК області
   направлено на   благочинну   діяльність  і  спонсорство  285.4
   млн.крб., в тому числі на підтримку комунального  господарства
   м. Львова і м.Вінники - 30.4 млн.крб.,  на розвиток культури -
   12.6 млн.крб.,  освіти - 19 млн.крб.,  духовне відродження - 9
   млн.крб., милосердя - 117.5 млн.крб. та інше.
       У всіх відділеннях банку впроваджена  система  електронних
   платежів, на що використано 325 млн.крб. власних коштів банку.
       _Львівське регіональне управління Промінвестбанку  .обслуговує
   понад 300  господарських  одиниць  і  17  000  фізичних осіб -
   вкладників. Серед його клієнтів більшість великих  промислових
   підприємств міста  та області.  Оплачений статутний фонд банку
   складає 12 млрд.крб.,  що дозволяє  в  основному  задовільнити
   потребу в кредитах не тільки малих і середніх,  а й найбільших
   великих підприємств області.
       Станом на 01.11.1993 р.  кредитні вкладення в господарство
   області склали по управлінню банку 146.4 млрд.крб., в т.ч. ко-
   роткострокові -   117.7   млрд.крб.  і  довгострокові  -  28.7
   млрд.крб.
       Пріоритет при  кредитуванні банком надається базовим галу-
   зям господарства.  При цьому вартість кредитів для них  завжди
   встановлюється нижчою від вартості кредитів,  що надаються ко-
   мерційним структурам.
       Заборгрваність державних підприємств по кредитах старом на
   01!!1993 р.  складала 119.7 млрд.крб. або 81.8 % всієї заборг-
   рваності по області, в тому числі :

                               Сума заборгова-    Питома вага
                               ності на 01.11.93  в загальній
                                 (млн.крб.)       заборгованості
                                                     в %
   -------------------------------------------------------------
    - машинобудування              22.4               15.3
    - паливноенергетичний
      комплекс                     29.3               20.0
    - хімічна промисловість        10.0                6.8
    - транспорт і зв'язок          12.8                8.7
    - забезпечення нафто-
      продуктами                   18.2               12.4
    - будівельний комплекс          6.0                4.1
   --------------------------------------------------------------

      Характерно, що Промінвестбанк не обмежує сферу своєї діяль-
   ності співробітництвом з промисловими підприємствами.
      Львівській дирекції АПБ "Україна" передані кредитні ресурси
   для кредитування  сільського господарства на суму 15 млрд.крб.
   по ставці, нижчій від облікової ставки Нацбанку на 90 %, тобто
   по ставці  150%.  На суму 2.1 млрд.крб.  надано пільгових (під
   150%) кредитів безпосередньо клієнтам банку "Україна" АК.
      Установами Промінвестбанку  здійснюється  широка благочинна
   діяльність, за 9 місяців 1993 р. надано благодійної допомоги в
   сумі 21.2 млн.крб., в тому числі :
      - на розвиток культури           - 11.3 млн.крб.
      - на розвиток спорту             - 6.7  млн.крб.
      - на духовне відродження         - 0.6  млн.крб.
      - милосердя                      - 2.6  млн.крб.

       _Львівська обласна  дирекція  "Укрсоцбанку"  .здійснює кредит-
   но-розрахункові обслуговування 5 тисячі клієнтів.
      Обласна дирекція  "Укрсоцбанку" майже єдиний банк у Львові,
   де найбільш сконцентровано обслуговування всіх  підприємств  і
   організацій соціальної сфери міста.
      Широку кредитну підтримку дирекція в першу  чергу  надавала
   підприємствам охорони  здоров'я,  легкої промисловості,  буді-
   вельного комплексу, державної торгівлі.
      Станом на 01.01.1994 р.  загальна заборговагість по виданих
   дирекцією кредитах склала 168.6 млрд.крб. або 16,6 % загальних
   кредитних вкладень в господарство області,  з них : по органі-
   заціях торгівлі - 56.. млрд.крб., по організаціях охорони здо-
   ров'я - 22.5 млрд.крб., по організаціях легкої промисловості -
   33.1 млрд.крб.
      Так, для  вирішення  питання  забезпечення потреб населення
   медикаментами питання забезпечення потреб населення медикамен-
   тами і  гостродефіцитними  ліками для поданняя першої допомоги
   діабетичним і сердечним хворимм,  астматикам та іншим аптечній
   базіі НВО "Укрфариація" було видано в 1993 р.  кредитів на за-
   гальну сумууу 38.8 млрд.крб.  під 180-200  %  річних.  Позички
   направлялись на  конвертацію  валюти  дляя закупівліі ліків вв
   Польщі, Чехії, Білорусії, Росії.
      Підприємствам легкої промисловості в 1993 р. видано позичок
   на суму 45.1 млрд.крб..
      В ІІІ-ІV  кв.  1993  активно  видавалися обласною дирекцією
   Укрсоцбанку позики підприємствам торгівлі на закупку і заклад-
   ку м'яса  і  масла  тваринного  на зберігання на загальну суму
   25.6 млрд.крб. під 80-170 %.
      Втрати облдирекції від примінення пільгових процентних ста-
   вок, які є значно нижчіі  від  діючих,  призвели  дирекцію  до
   втрати в  середньому за період кредитування цих міроприємств в
   сумі 5 млрд.крб.
      Дирекцією здійснюється  фінансування  і  кредитування капі-
   тального будівництва,  в основному,  будівель і об'єктів соці-
   ально-побутового призначення.
     За 1993  р.  дирекцією  отримано  прибуток   в   сумі   84.4
   млрд.крб., з яких сплачено в бюджет - 25.3 млрд.крб.
      Дирекцією "Укрсоцбанку" в 1993 р.  направлено на благочинні
   цілі 80.2 млн.крб.

        _Установами обласного  обласного  банку  області  .залучено в
   1993 р. на вклади населення 58 млрд.крб.
       Залишок вкладів на 01.01.1994 становить 67.85 млрд.крб., в
   порівнянніі з 1992 р.  сума вкладів на одного вкладника зросла
   в 6.6 разів, та становить 24579 крб.
       У відповідності з угодою між Ощадним банком Львівщини  пе-
   рерахували Нацбанку  у  фонд  регулювання кредитувних ресурсів
   7.6 млрд.крб.,  та передали за плату (240%) кредитних ресурсів
   в сумі 16.6 млрд.крб.
       У 1993  р.  установи  Ощадбанку  Львівщини   видали   94.8
   млрд. кредитів,  в тому чмслі банкам - 32.8 млрд.крб.  В першу
   чергу кредити направлялись на підтримку державних підприємств.
      Для підтримки   сільськогосподарського  виробниццтва  се-
   лянському банку "Дністер" переедано кредитні ресурси  на  суму
   6.5 млрд.крб.
      Вже в 1994 р. видано кредити на виплату зарплати шахтарям в
   сумі 5.5  млрд.крб.  ВО "Світоч" - 2 млрд.крб.;  заводуу м'кої
   покрівлі - 1.2 млрд.крб.  Всі ці кредити наданііі на пільгових
   умовах.
      Середньорічна процентна ставка по виданих кредитах  в  1993
   р. в установах банку становила 302.3 %.
      Крім цього, для потреб населення видано довготермінових по-
   зик на суму 1.9 млрд.крб.,  в тому числі на індивідуальне жит-
   лове будівництво 1.4 млрд.крб.
      В результаті  проведеної  роботи установи Ощадбанку області
   отримали в сумі 25.3 млрд.крб.  із одержаної суми прибутку оп-
   лачено в бюджет податку на доходи 9.2 млрд.крб.
      На протязі минулого року установи Ощадбанку проводили вели-
   ку доброчинну  та  спонсорську діяльність .  На доброчинні по-
   жертви виділено 45.8 млн.крб.  Кошти виділялись з фонду  мило-
   сердя для  фінансової допомоги людям похилого віку,  обласному
   управлінню Червоного Хреста,  на будівництво  та  реставраціію
   церквів.
      Успішне виконання установами Ощадного банку завдань в знач-
   рій міріі залежить від матеріально-технічної бази установ бан-
   ку, зокрема забезпеченністю їх відповідними службовими  примі-
   щеннями. В даний час у м. Львові мережа установ Ощадного банку
   складає лише 65 % нормальної потреби.
        _"Малі" комерційні банки  .у відповідності зі своєю статутною
   діяльністю сприяли розвитку підприємств, сформованих за уучас-
   тю приватного та акціонерного каапііталів.
       Приймали участь у кредитуванніі державних програм  по  за-
   безпеченню регіону паливно-мастильними матеріалами та збиранню
   сільськогосподарської продукціії;  кредитували   підприємства,
   розвиток яких має важливе регіональне значення.
       Так, наприклад,   _АТ "Електронбанк"  .на 01.011.1994 р. надав
   кредити 106-и підприємствам і організаціям.
       За 1993 р.  ним було надано короткотермінових кредитів  на
   загальну суму  35.3 млрд.крб.  Більшее половини всіх кредитних
   вкладень - 19.6 млрд.крб. банк спрямовує на кредитну підтримку
   загальнодержавних програм по розробці, освоєнню і виробниццтву
   нових моделей  кольорових  телевізорів  (Національна  програма
   "Український телевізор"),  середня  процентна ставка станом на
   01.01.1994 р.  по банку склала 411.5 %,  мінімальна -  200  %,
   максимальна - 500 %.
       По кредитах,  наданих акціонерам-засновникам банку, серед-
   няя процентна  ставка на 01.01.1994 складалаа 300 %,  що на 11
   пунктів нижче від середньої по всіх наданих кредитах.
       Із загальної  суми виданих кредитів - 13.2 млрд.крб.,  або
   37.4 %  направлено у сферу виробниццтва товарів народного спо-
   живання.
       В 1993 р. продовжено довготермінове фінансуванняя за раху-
   нок централізованих  кредитних  ресурсів НБУ науково-технічної
   програми "Реконструкція і технічне переозброєння  підприємств"
   АТ "Концерн - Електрон" для виробниццтва телевізорів 5-6 поко-
   лінь на суму 1500.0 млн.крб.  з оплатою 30 % річних і за раху-
   нок індексації статутного фонду банку на суму 64.9 млн.крб.  з
   оплатою 10 % річних.
      Прибуток від  проведення  кредитних  операцій  склав 9419.2
   млн.крб, що в 32 р. перевищує прибуток 1992 р.
      В цілому  за 1993 фінансовий рік банком отримано прибуток в
   сумі 19.2 млрд.крб.,  із яких сплачено бюджету 6.8  млрд.крб.,
   3.8 млрд.крб.  направлено на розвиток банку,  а решта прибутку
   направлено на виплату дивідентів.
      АТ "Улектронбанком" в 1993 р. направлено на благочинні цілі
   33.8 млн.крб., зокрема на допомогу інвалідам, дітям Чорнобиля,
   на організаціію виставки творів Євгена Лещена в Державному му-
   узеї України та інше.
      Акцііонерне товариство Західно-український комерційний банк
   (АТ ЗУКБ) і його 11 філійй в 1993 р. надали кредитів у держав-
   ній валюті  на суму 80.8 млрд.крб.  Залишок кредитних вкладень
   зріс з 2.3 млрд.крб.  на 01.01.93  р.  до  18.6  млрд.крб.  на
   01.01.1994 р.
      Видані кредити направлені на придбання палива для електрос-
   танцій ВО"Львівенерго",   придбання   нафтопродуктів   і  АТЕК
   -14660, розвиток виробниццтва товарів народного споживання Ль-
   вівським мотозаводом,  організацію  швейного  виробниццтва  МТ
   "Нот" і товариства з обмеженою відповідальністю "Овер", питан-
   няя автотранспорту і оргтехніки на комерційну діяльність.
      Основним джерелом кредитних ресурсів були власні кошти бан-
   ку. Так,  при  середньомісячній заборгованості по кредитах 7.5
   млрд.крб. середніі  залишки  власних   коштів   складали   3.5
   млрд.крб. або 46.7 % до виданих кредитів, крім того, середнііі
   залишки залучених депозитів,  вкладів  громадян  і  міжбанбан-
   ківських кредитів були 3 млрд.крб.  або 40%  по наданих креди-
   тах.
       Середня процентна  ставка по кредитах за 1993 рік складала
   284 % і зросла із 140 % на початок року до 372 % на 01 січняяя
   1994 р.
       Крім того,  протягом 1993 р.  кліієнтам банку було  видано
   кредитівв вв  іноземних валютах в перерахунку на долари США на
   загальну сумууу  1678357  доларів.  Погашено  протягомм  рокуу
   1065855 доларів США,  що складає 64 %  від суми наданих креди-
   тів.
     Загальна заборгованість  по кредитах станом на 01.01.1994 р.
   становила 1384234.15 доларів США, що на 45%, більше заборгова-
   ностіі на  початок 1993 р.  складала 284 і зросла із 140 %  на
   початок року до 372 % на 01 січня 1994 р.
      Крім того, протягом 1993 р. клієнтам банку було видано кре-
   дитів в іноземних валютах в перерахунку на долари США  на  за-
   гальну суму  1678357  доларів.  Погашено протягом року 1065855
   доларів США, що складає 64 % від суми наданих кредитів.
      Загальна заборгованість по кредитах станом на 01.01.1994 р.
   становила 1384234.15 доларів США, що на 45 % більше заборгова-
   ності на початок 1993 р.
      Видані кредити направлені на придбання медикаментів  фірмою
   "Ікар ЛТД", на організацію швейного виробництва СП "Силует Да-
   ві-Дан" та СП "Золота Корона",  придбання  автотранспорту  Ль-
   вівським автомобільним  транспортно-експедиційним  комбінатом,
   на виробництво будівельних  матеріалів  АТ  "Рось",  придбання
   оргтехніки, меблів,  продуктів  харчування  та іншу комерційну
   діяльність.
       Середня процентна  ставка по кредитах становить 25 %  річ-
   них. Джерелом коштів для кредитування  були  депозитні  вклади
   підприємств, громадян та власні кошти банку.
       Прибуток банку склав 17424 млн.крб., з якого 6603 млн.крб.
   сплачено в  бюджет,  3442 млн.крб.  направлено в фонд розвитку
   банку, 3544 млн.крб.  - в резервний і страховий  фонди  банку,
   2684 млн.крб. - на виплату дивідендів і 1751 млн.крб. - в фонд
   матеріального заохочення.
       За рахунок  фонду  розвитку в 1993 р.  придбана оргтехніка
   вартістю 1966 млн.крб., 472 млн.крб. використано на обладнання
   приміщень і автотранспорту.
        _Комерційний банк "Золотий лев"   .надав  кредитну  підтримку
   колгосп-агроторгу "Білківський" в сумі 173 млн.крб. для розра-
   хунків за паливно-мастильні матеріали.
       _Акціонерно-комерційним банком  "Галицький"   .надано кредит в
   сумі 93 млн.крб. малому підприємству "Джерела Карпат" на буді-
   вництво заводу мінеральних вод терміном до 1995 року під піль-
   говий процент.
       _Кооперативним банком  "Дністер"   .надано  кредит  в сумі 200
   млн.крб. для завершення будівництва м'ясо-молочного  комплексу
   в с. Верхнє Синьовидне Сколівського району.
       _Акціонерно-комерційним банком "Львів"  .надано  кредит  агро-
   фірмі "Галичина" на оплату паливно-мастильних матеріалів в су-
   мі 100 млн.крб. під пільговий процент - 120 %.
      За 1993  р.  комерційні  банки області за винятком АКБ "Га-
   лицький" спрацювали з прибутками.  Загальна  сума  балансового
   прибутку склала 395.9 млрд.крб.
      339.4 млрд.крб. або 85 % загального прибутку отримано вели-
   кими комерційними банками та їх філіями,  розміщеними в облас-
   ті, а  саме  обласною  дирекцією  АПБ  "Україна"  АК  -   94.7
   млрд.крб., облуправлінням  Промінвестбанку  - 131.6 млрд.крб.,
   обласною дирекцією "Укрсоцбанку" - 84.4  млрд.крб.,  облуправ-
   лінням Ощадбанку - 25.3 млрд.крб.  Львівським відділенням "Ук-
   рексімбанку" - 3.4 млрд.крб.
      48.2 млрд.крб.  або 12.2 % всього прибутку зароблено "мали-
   ми" комерційними банками.
      АКБ "Галицький"  допустив  збиток в сумі 145.3 млн.крб.,  в
   зв'язку з несвоєчасною сплатою позичальникам відсотків за кре-
   дит в  сумі  834 млн.крб.,  які рахуються на доходах майбутніх
   періодів.
      За 1993 р.  - 145.8 млрд.крб. банками спрямовано платежів в
   бюджет у вигляді відрахувань від доходів.
      Комерційними банками  за рахунок своїх фондів надано благо-
   чинних пожертвувань на суму понад 600 млн.крб.
      З метою забезпечення виконання комерційними банками зобов'-
   язань перед своїми клієнтами та зменшення інфляційних процесів
   держави комерційні банки здійснюють обов'язкове відрахування у
   фонд ресурсів банківської системи.
      Встановлена норма  відрахувань у фонд обов'язкових резервів
   банківської системи становила від 20-60 %.  Сума відрахувано у
   цей фонд  станом  на  01.01.1994 р.  по області складала 250.3
   млрд.крб., у тому числі:  по облуправлінню  Промінвестбанку  -
   65.7 млрд.крб.,   по  облдирекції  АПБ  "Україна"  АК  -  66.6
   млрд.крб., по облдирекції Укрсоцбанку 89.6 млрд.крб.,  по "ма-
   лих" комерційних банках - 18.8 млрд.крб.
      На підставі ст.  48 Закону Укрвїни "Про банки та банківську
   діяльність" облуправлінням НБУ здійснюється контроль за дотри-
   манням юридично самостійними комерційними банками встановлених
   економічних нормативів. Цей контроль здійснюється щомісячно на
   підставі звітних балансів,  які представляють комерційні банки
   на перше число кожного місяця.
      До комерційних банків,  які неодноразово порушували  еконо-
   мічні нормативи,  зокрема,  показники ліквідності, у відповід-
   ності до ст.  48 Закону України "Про банки і банківську діяль-
   ність" застосовувались економічні санкції,  а саме:  до комер-
   ційного банку "Галебанк", АКБ "Галицький", АКБ "Верховина".
      Облуправлінням Нацбанку  здійснюється контроль за дотриман-
   ням режиму операцій по кореспондентських та субкореспондентсь-
   ких рахунках.  Банки,  які  допускали  проведення платежів при
   відсутності реальних ресурсів на кореспондентських і субкорес-
   пондентських рахунках сплатили штраф в сумі 2.9 млрд.крб.,
    в т.  ч. АКБ "Верховина " - 200.8 млн.крб., АКБ "Галицький" -
   7.9 млн.крб., АТ ЗУКБ - 4.7 млн.крб.
       Станом на 01.01.1994 р. сума сформованих банками статутних
   фондів становила 51.9 млрд.крб., з них по дирекції АПБ "Украї-
   на" АК - 5.2 млрд.крб.,  по облуправлінню Промінвестбанку - 17
   млрд.крб., по обласній дирекції "Укрсоцбанку" - 1.4 млрд.крб.
       По "малих" комерційних банках станом на 01.01.1994 р. сума
   сформованих статутних фондів складала 28.2 млрд.крб.:  при за-
   явлених 40.3 млрд.крб.
       Значною проблемою  в господарстві області,  як і держави в
   цілому, є стан розрахунків станом на 01.09.1993 р. дебіторська
   заборгованість (по даних Мінстату) становила 538.4 млрд.крб. і
   у відповідності до початку року зросла в 6 разів; кредиторська
   заборгованість становила 2537 млрд.крб. і зросла відповідно до
   початку року в 33 р.
      По темпах росту дебіторської заборгованості у відповідності
   з початком року наша область займала 24 місце в республіці,  а
   по кредиторській - друге.
      Співпраця комерційних банків з держадміністрацією  Львівсь-
   кої області  сприяла вирішенню,  в деякій мірі,  концепограції
   вільних кредитних ресурсів в межах області,  спрямовання їх на
   загальнодержавні потреби  регіоеу.  Необхідно було б спільно з
   асоціацією комерційних банків узгодити їх  кредитну  підтримку
   шляхом концентрації  кредитних  ресурсів на договірних засадах
   для підтримки господарюючих суб'єктів області.

               ІІІ. ПРО ПЕРСПЕКТИВИ ТА ОСНОВНІ ШЛЯХИ
             ВДОСКОНАЛЕННЯ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ.

       Реальна ступінь "ринковості" банківської системи, співвід-
   ношення в ній централізованих і децентралізованих джерел  пов-
   ністю повинна визначатись ступінню "ринковості" господарського
   ладу України, а також її державним та політичним ладом.
      Банківська система  в  значній степені буде відображати ре-
   альності, які склалися в банківській справі на протязі  остан-
   ніх 60  років  (розподіл  грошових нагромаджень,  роль окремих
   кредитних інститутів, основні грошові потоки і т.д.).
      Українська банківська  система  не може бути повністю адек-
   ватна класичним двохрівневим системам,  які створились  в  ін-
   дустріальних країнах з економікою, яка стабільно розвивається.
   На відміну від них, це - банківська система перехідного госпо-
   дарства або господарства, що розвивається і відрізняється нес-
   табільністю та різкими структурними зрушеннями.
       Українська банківська система повинна обслуговувати процес
   реформ:
       - диверсіфікацію власності (приватизацію,  становлення не-
   залежного приватного сектору);
       - демонополізацію;
       - становлення нових ринків (цінних паперів,  землі, основ-
   них фондів,  страхових послуг,  науково-технічної продукції та
   інформації);
       - технічну,  технологічну, та продуктову перебудову госпо-
   дарства, конверсію та скорочення військових витрат;
       - перебудову міжрегіональних та міждержавних зв'язків;
       - посилення відкритості економіки,  її інтеграцію у міжна-
   родні господарські зв'язки;
       - перерозподіл повноважень між центром та регіонами.
       Разом з тим банківський сектор України повинен забезпечити
   максимальну стійкість грошової системи в період реформ, сприя-
   ти стабільному  функціонуванню  основної  частини  Українських
   підприємств.
       Банківська система  повинна  бути  заснована на розширенні
   приватної власності у фінансовому секторі,  на множинності ви-
   дів кредитних інститутів,  на створенні механізму представниц-
   тва і балансування інтересів всіх сторін,  які  зацікавлені  в
   стабільному та стійкому розвитку банківської справи.
       Разом з тим повинно відбутись зміцнення централізму у бан-
   ківській системі,  підвищення ролі Національного банку України
   в ініціації і проведенні політики ринкових банківських реформ.
       Випереджаючими темпами  повинна розвиватись шнфраструктура
   ринкової банківської системи - правове забезпечення,  інформа-
   ція і зв'язок, наукове обслуговування і банківська освіта.
       Зміни в банківській справі повинні відбуватись як відобра-
   ження реформ в реальних галузях народного господарства, в дер-
   жавному і  політичному  устріях.  Банківські  реформи  повинні
   здійснюватись значно  повільніше,  ніж  відбуваються політичні
   перевороти і рвуться матеріальні зв'язки в господарському  ме-
   ханізмі. Стримання розпаду і заоохочення інтеграції - такі ри-
   си повинна придбати еволюція банківської системи при її ринко-
   вому реформуванні.
       Основна мета реформування комерційних банків в  Україні  -
   створення національної мережі таких банків,  які би стали кре-
   дитними установами,  що добре регулюються  і  знаходяться  під
   повноцінним банківським наглядом і в зв'язку з цим користують-
   ся довір'ям клієнтів.
       Необхідно підготувати  і  подати на розгляд Верховної Ради
   України Закон про кредитні інститути і кредитування, який виз-
   начає правові,  юридичні  та економічні джерела функціонування
   кредитно-банківської системи.  Було б доцільно  передбачити  в
   цьому законі,  щоб  контроль  за  діяльністю кредитних установ
   здійснювався спеціальним  контролюючим  комітетом,  незалежним
   від Нацбанку України і підзвітним Верховній Раді України (нап-
   риклад, Національним контрольним відомством по  кредитуванню).
   Такому комітету треба передати деякі функції НБУ, які у світо-
   вій практиці не властиві Центральним банкам (реєстрація та за-
   борона на ведення банківської справи,  контроль за дотриманням
   всіх законодавчих документів,  нагляд за ліквідністю банків  і
   т.д.).
      Введенню твердої,  вільно конвертованої Національної валюти
   буде сприяти Закон про вілютний контроль,  який на відміну від
   діючого закону про  вілютне  регулювання,  дозволить  залучати
   іноземні інвестиції, розширить коло суб'єктів валютного ринку,
   знищує залишки державної монополії зовнішньої торгівлі.
       Відсутність законодавчої бази по управлінню нерухомим май-
   ном вимагає негайної розробки законів про іпотечний  банк.  Це
   дозволить відродити  в Україні прогресивну форму кредитних ус-
   танов для надання довгострокових кредитів під заставу і в  той
   же час  забезпечить  зниження ризику банків та їх клієнтів від
   можливих банкрутств.
       Важливе місце повинен займати Закон про інвестиційний банк
   та інвестиційні фонди.  В ньому необхідно передбачити гарантії
   для фінансування довгострокових програм.  Наявність такого за-
   кону дозволить створити правові основи для функціонування пер-
   винного та вторинного ринку цінних паперів,  розміщення фондо-
   вих паперів акціонерних товариств,  управління  інвестиційними
   фондами і т.д.
       Реабілітація приватної  власності  вводить  в  економічний
  побут новий  для держави тип відносин - трастові (довірчі) опе-
   рації, які складаються з трьох основних операцій  -  розпоряд-
   ження спадщиною,  виконання операцій за дорученням,  агентські
   послуги.
       Їх юридична  направленість;  а  також відсутність правових
   норм, які регламентують такі операції,  вимагають розробки За-
   кону про трастові операції.
       Відродження в Україні кредитних союзів та товариств взаєм-
   ного кредиту як "народних банків", діючих за принципом самодо-
   помоги і самоконтролю,  дозволяє населенню  вигідно  зберігати
   власні заощадження,  користуватися пільговими кредитами та ін-
   шими послугами.
       Кредитні товариства  акумулюють  порівняно невеликі внески
   громадян, що дає можливість використовувати їх при фінансуван-
   ні проектів  з  прибутком  для членів товариства,  заоохочують
   громадян в активну економічну діяльність законодавчою  основою
   кредитних товариств  повинен  бути Закон про товариства малого
   кредиту.
       Спеціальний законодавчий  акт про функції і діяльність РБУ
   (а не розділ в Законі про  банки)  повинен  визначити  основні
   напрями його діяльності. Нацбанк України повинен забезпечувати
   стабільність національної валюти,  визначати і регулювати гро-
   шово-кредитну політикв  шляхом впливу на об'єм грошової і кре-
   дитної маси,  що знаходиться в  обігу,  встановлення  валютних
   курсів, а також процентних ставок, виконання обов'язків голов-
   ної банківської інстанції  перед  іноземними  та  українськими
   суб'єктами господарської  діяльності,  регулювання  діяльності
   комерційних банків через політику фінансування.
       При діючій жорсткій політиці регулювання діяльності комер-
   ційних банків зі сторони Нацбанку неможливий розвиток  цивілі-
   зованої кредитно-грошової  системи  незалежної  України.  Тому
   потрібно розробити новий економічний і правовий механізм регу-
   лювання відносин суб'єктів банківської діяльності. Адміністра-
   тивно-нормативний метод регулювання потрібно  замінити  спеці-
   альним інструментом банківського обігу.
        Комерційний банк повинен задовільняти таким наступним ви-
   могам:
        - мати загальну ліцензію на діяльність в якості банку;
        - здійснювати  в якості обов'язкового мінімуму депощ\зит-
   ні, розрахункові і кредитні операції;
        - знаходитись під наглядом ТБУ4
        - дотримуватись вимог, які пред'явлються до кредитних ус-
   танов, що добре регулюються.
        Для використання в українській практиці повинна бути виб-
   ранв агресивна модель поведінки банку-універсального, який має
   тісні зв'язки з підприємством,  який широко здійснює  нетради-
   ційні банківські операції.  Такий вибір обумовлений наступними
   причинами:
       1. Універсальність  банку:  банки,  діючи на нових ринках,
   здійснюючи нетрадиційні банківські операції, здатні прискорити
   розвиток нових  ринків,  доповнюючи відсутність на них готових
   ринкових структур;  в умовах грошової інфляції  банки  змушені
   все більшу частину своїх ресурсів вкладувати в негрошові акти-
   ви;
        2. Агресивність  банку:  саме  така  модель підходить для
   нестабільної та перехідної економіки; сприяє структурній пере-
   будові господарства, становленню нових ринків.
        3. Широка участь в капіталах  господарства:  відображення
   зв'язків банків і підприємств,  що склалися в умовах директив-
   ної економіки; зберігання в умовах інфляції активів банків від
   знецінення; сприятливий  режим для довгострокових інвестицій в
   період структурної перебудови,  можливість  конверсії  частини
   безнадійної заборгованості  державних підприємств в акції,  що
   знаходяться у власності банків.
        4. Жорсткість  регулювання діяльністю банків визначається
   вибором моделі універсального агресивного банку,  що  несе  за
   собою підвищення ризику в банківській справі;  нестійке фінан-
   сове положення батьох банків,  міжнародним банківським співто-
   вариством.
        Завдання реформування комерційних  банків  складаються  з
   наступного:
         - перевід частини існуючих банків  в  розряд  фінансових
   компаній або  приєднання до більш крупних банків.  В зв'язку з
   тим, що відбудеться відсів малих і нестійких кредитних  інсти-
   тутів, відбудеться  деконцентрація крупного банківського капі-
   талу і посилиться деконкурентність банків;
         - створення групи з 20-40 крупних банків як основи наці-
   ональної банківської мережі,  які би мали  розгалужену  мережу
   філіалів, діяли  в національному масштабі,  мали прямий доступ
   до платіжної системи, маючи рахунки для розрахунків інших кре-
   дитних інститутів,  підтримували  високий  рівень  регулювання
   своєї діяльності;
         - створення групи 4-7 найбільших банків, які б були виз-
   нані зарубіжними банками в якості добре  регулюючих  кредитних
   установ і надійних банків;
         - створення державних кредитних інститутів повинно обме-
   жуватись 5-8 невеликими банками,  які би виконували спеціальні
   завдання (підтримка фермерства,  кредитування  житлових  прог-
   рам). Пільгова  підтримка державних підприємств повинна здійс-
   нюватись через директивний розподіл НБУ кредитних ресурсів  на
   ці цілі в комерційні банки на пільгових умовах;
         - створення представницької групи комерційних  іноземних
   і спільних банків на території України.



                             ВИСНОВКИ.
       Банківська система України ще перебуває в стані становлен-
   ня, причому  цей процес відстає від потреб реформування еконо-
   міки. У цьому виявляється взаємозалежність  всієї  економічної
   системи та  системи  банків,  яка є "нервовою системою" госпо-
   дарського механізму.  Основною причиною слабкості системи бан-
   ків є  не  стільки  сучасний  інфляційний процес (це зовнішний
   прояв, який  у  свою  чергу  посилюється  діяльністю  банків),
   скільки економічна криза, спад виробництва, розрив традиційних
   господарських зв'язків як із зарубіжжям,  так і у межах Украї-
   ни. Лібералізація  та  безконтрольне  зростання цін спричинило
   велику нестачу оборотних засобів і коштів для інвестицій,  які
   практично, припинилися. Це у свою чергу спричинило масові неп-
   латежі, гіпертрофовану потребу у кредитних  ресурсах.  Виникла
   суперечність: без  дешевих  кредитів  не  можливо  здійснювати
   структурні перебудови у народному  господарстві  України.  Але
   гостра потреба в кредитних ресурсах зумовлює властиве для кри-
   зової ситуації зростання процентних ставок.
       Ліквідація державної монополії у банківській справі єдино-
   го у країні державного банку шляхом відродження  спеціалізова-
   них (але  все ж за формою власності державних);  а пізніше пе-
   ретворення їх у комерційні банки та виникнення численних акці-
   онерних та  приватних  банків  створюють  сприятливі умови для
   здорової конкуренції у банківській справі як основи поліпшення
   кредитного та  розрахункового  обслуговування підприємств усіх
   форм власності.
      Водночас в  Україні  об'єктивно відбувся процес зближення
   та переплетення банків з господарськими структурами,  з одного
   боку, як засновників і акціонерів комерційних банків,  а з ін-
   шого - банки стають акціонерними підприємствами.
      Лише за таких умов,  що повсюдно мають лице у ринковій еко-
   номіці комерційні банки будуть зацікавлені у ринковій економі-
   ці, будуть  зацікавлені не просто отримувати процент та збага-
   титися на кризовій ситуації в економіці,  а домогтися  процві-
   тання підприємств.
      Важливо, щоб центральний банк - НБУ - не заважав  комерцій-
   ним установам, що обслуговують народне господарство, виконува-
   ти свої операції, не втручався адміністративно.
      Ринкова економіка  може розвиватись в повній мірі на основі
   різноманітних за своєю діяльністю  банків  (ділових,  ощадних,
   іпотечних, тоаприств взаємного кредиту, кредитної кооперації).
   В перспективі банки в інтересах підвищення ефективності  своєї
   діяльності можуть функціонувати як групи, які об'єднують стра-
   хові аудиторські, інформаційні товариства, біржі, лізінгові та
   факторингові компанії.
      Певні зміни вимагаються і в банківській (кредитній) політи-
   ці. На жаль, сучасна кредитна політика не здійснює стабілізую-
   чого впливу на грошовий обіг, вона в знчній мірі направленв на
   підтримку видатків бюджету та його величезного дефіциту.
     Сьогодні продовжується бюджетна емісія,  яка насичує  госпо-
   дарський обіг зайвими грошима,  які не мають матеріального за-
   безпечення. Друкуючий верстат включений на повну потужність  і
   якщо його робота не буде призупинена,  це може привести до ви-
   никнення нових диспропорцій в суспільному розвитку.

                              ДОДАТКИ.


    ДОДАТОК N1.  Зведення про стан кредитних вкладень по
                 господарству Львівської області.

    ДОДАТОК N2.  Зведення про стан платіжної дисципліни по
                 господарству Львівської області.

    ДОДАТОК N3.  Зведена довідка про направлення кредитних
                 ресурсів банками Львівщини станом 01.01.1994 р.

    ДОДАТОК N4.  Прибутки банків Львівщини за 10 місяців 1993 р.


                            ЛІТЕРАТУРА.


1. Закон України "Про банки і банківську діяльність " //Відомості
   Верховної Ради України - 1991 - N 25 - стр.281.

2. Довідка  обласного  управління Національного банку України Ль-
   вівської області "Про грошово-кредитні відносини в  господарс-
   тві Львівської області за 1993 рік".

3. Акціонерно-комерційний банк "Аваль" // "Ділова Україна"
   -1993 - N 22 - стр.6

4. Альтернатива вибору. Оцінка банківської діяльності // "Діло" -
   1993 - N 80 - стр.4
5. Балансы коммерческих банков Украины за 9 месяцев 1993 года  (с
   активами свыше 50 млрд.руб.) // "Посредник" - 1993 - прил. N 4
   - стр. 7
6. Банк  у законі // "Голос України" - 1994 - N35 - (23 лютого) -
   стр.281.
7. Банки Львівщини:  багатим живеться важче // "Діло" 1993 - N 48
   - стр.3.
8. Банки "гряатимуть" за новими правилами // "Діло" -1993 - N 48 -
   стр.3.
9. Банківська  еліта України:  АТ Західно-український комерційний
   банк // "Діло" 1993 - N 30 - стр.3.
10. Банкам дозволено купувати один в одного валюту "Г. к." - 1995
   - N 13 - стр.4.
11. "Відродження" - банк процвітаючий //"Ділова Україна" 1993 - N
   14 - стр.6.
12. В  состоянии  глубокого уныния продолжает пребывать кредитный
   рынок //"Бизнес /Финансы" - 1994 - N 18(73) - стр.45-47.
13. Гавлук М.  Інфляція в Україні; витоки і сучасний стан // Еко-
   номіка України - 1994 - N 2 - стр.15.
14. Геращенко  В.В.  Текущие  задачи денежно-кредитной политики и
   тенденции развития банковской системы России // Деньги и  кре-
   дит - 1993 - N 7 - стр.4.
15. Джулмухамедова Г.А. Некоторые аспекты независимости централь-
   ного банка //Деньги и кредит 1993 - N 6 - стр.17.
16. Егоров С.Е.  Становление  национальной  системы  коммерческих
   банков  //Деньги и кредит - 1993 - N7  - ст.4.
17. Знову рейтинг: нові комерційні банки у дзеркалі річних балан-
   сів  // "Галицькі контракти" - 1994 - N11  - стр.24.
18. Інфляція про депозитні та кредитні ставки деяких банків Укра-
   їни //"Діло" - 1993 - N57  - стр.2.
19. Комерційні банки:  або ми будемо працювати професійно, або не
   будемо працювати  взагалі  //"Г. к." - 1995 - N5 - ст. 8.
20. Комерційні банки проти адміністрування і диктату в  економіці
   //"Галицькі контракти"- 1993 - N35  - стр.4.
21. Коммерческие банки Украины за 9 месяцев текущего года //"Биз-
   нес" - 1993 - N52  - стр.43.
22. Коммерческие банки в условиях крупной  экономики  //Деньги  и
   кредит - 1992 - N6 - ст.3.
23. Коммерческие банки: становление и развитие //Вопросы экономи-
   ки - 1992 - N4  - ст.111.
24. К 5-летию основания первого в  Украине  инковационного  банка
   /"Деловая Украина" - 1992 - N79  - ст.4.
25. Кредитні ставки банків виросли на 183 %  //"Галицькі контрак-
   ти" - 1993 - N13  - стр.4.
26. Кредитні ставки банків підприємств Західного  регіону  //"Га-
   лицькі контракти" - 1993 - N18  - стр.5.
27. Кредитні ставки за липень 1993 р.  //"Діло" - 1993  -  N57  -
   стр.2.
28. Кредитні ставки за жовтень 1993 р.  //"Галицькі контракти"  -
   1993 - N44  - стр.5.
29. Кредитні ставки за січень 1994 р. //"Галицькі контракти"- 1994
   - N3  - стр.8.
30. Кузнецов С.Ю.  Банковские структуры на  Западе  в  90-е  годы
   //Деньги и кредит - 1993 - N5  - ст.48.
31. Лебедев Е.А. Развитие денежно-кредитной системы в современных
   условиях - Л. - 1991.
32. Лебедев Е.А. Денежно-кредитная системм в современных условиях
   - Л. 1990 г.
33. Левчук И.В.  Банки в условиях самщфинансирования хозяйства  -
   М.: Финансы и статистика - 1990 .
34. Лукінов І.  Інфляційна політика, її руйнівні наслідки і шляхи
   їх подолання // Економіка України - 1994 - N1  - стр.12.
35. Львівські банки як дзеркало фінансової революції // "Діло"  -
   1995 - N36  - стр.5.
36. Нацбанк України визначив великі банки за статутним  фондом  і
   ...//"Закон і бізнес" - 1994 - N6  - стр.2.

37. НБУ  ще  сподівається  "оздоровити" банківську систему //"Га-
   лицькі контракти"- 1993 - N19  - стр.4.
38. Ольхова Р.Г. Банк и контроль М. -Финансы и статистика - 1991.
39. Посилюється конкуренція комерційних  банків//"Галицькі  конт-
   ракти"- 1994 - N6  - стр.6.
40. Рейтинг банков:  прибыльность, надежность, пропорции(исходные
   данные для сравнения) // "Бизнес" - 1994 - N7  - стр.42.
41. Рейтинг "Галицьких контрактів" вивів в 10 кращих банків Києва
   новітні комерційні  банки  //"Галицькі контракти" - 1993 - N19 -
   стр.4.
42. Советский энциклопедический словарь - М.:  Совеиская энцикло-
   педия, 3 изд. - 1987.
43. Савлук М.,  Опарін В. -Тема 8. Реформа фінансової банківської
   системи при переході до ринку //Економіка України - 1992 -  N11
   - стр.65.
44. Симпсон Т.Д. Основные вопросы регулирования деятельности ком-
   мерческих банков //Деньги и кредит - 1993 - N2  - стр.29.
45. ЧечеткинаТ.,  Петушков В. - Малые коммерческие банки, пробле-
   мы, перспектива // Экономист - 1992 - N8  - стр.89-93.
46. Чи забагато банків в Україні ? // "Діло" - 1994 - N16 - стр.3.
47. Финансово-кредитный механизм и банковские операции / Под ред.
   В.И. Булато -М.: 1991.
48. Э.Роде -Банки,  биржи, валюты современного капитализма М.:Фи-
   нансы и статистика - 1986.
Десятка наиболее читаемых рефератов:


;Каждый реферат имеет своего законного правообладателя.
Все вопросы, замечания, пожелания и претензии писать сюда
  0.029080  

Rambler's Top100